Новини

Останній  урок  першокласниці  Аліни

Архів
7 переглядів

   Трагедія, що сталася минулого четверга у П’ятиднівській школі вразила страшною невідворотністю. Раптова смерть першокласниці нажахала і збентежила. Страшну звістку вже через кілька годин озвучили місцеві та всеукраїнські ЗМІ, переповівши подробиці події зі слів вчительки, директорки школи, заступника міського голови Устилуга Світлани Дубицької.

Замисленим поглядом дивиться зі світлини маленька школярочка з білими бантиками у волоссі… Хоч її сердечко перестало битися на уроці фізкультури, усі сходяться на думці, що не він став причиною загибелі дитини. Бо вправи першокласники виконували зовсім прості, йшов лише другий урок і, здавалося б, дитина ще не встигла втомитися, перенапружитися. Хоча, хто зараз відповість, яким був поріг напруги конкретно цієї дівчинки? Напевне, таке могло трапитися і в будь-якому іншому місці, під час прогулянки чи вдома. Де б тоді шукали істину?

І все ж цей четвертий шкільний день став для Аліни Ткачук останнім у житті. Це важко прийняти, бо дівчинка росла у люблячій, добрій, як кажуть, соціально благополучній родині, до школи пішла разом зі своїми однолітками – не раніше й не пізніше, є й обов’язкова довідка про медичне обстеження. Мама й того дня чекала у шкільному коридорі, аби Аліна не йшла сама додому, у Хрипаличі.

Коли дівчинці стало погано, до школи примчали  «швидкі» з Устилуга й Володимира, одна медична автівка дорогою потрапила в ДТП. Та, на жаль, лікарям не вдалося реанімувати дитину.  За висновком експертизи, першокласниця померла через гостру серцеву недостатність. Якщо це так, то, очевидно, дитина мала відхилення у здоров’ї. У батьків є припущення, що  ускладення, які призвели до фатального кінця, могла залишити не так давно перенесена Аліною ангіна.

Щоб запобігти подібним трагедіям, обласна прокуратура зобов’язала  управління освіти, науки, молоді та охорони здоров’я посилити контроль за станом здоров’я дітей та підлітків та можливістю відвідування школярами уроків фізичної культури.

Та щоб ми усі зараз не говорили і які постанови не затверджували, життя шестирічної дівчинки вже не повернеш. Ця трагедія змушує дорослих більш прискіпливо й уважно ставитися до дитячого здоров’я, терпляче, уникаючи формального ставлення, обстежувати стан наших дітей. Бо не завжди шестирічна дитина сама може пояснити, що відчуває. Це абсолютно не стосується п’ятиднівського випадку, але саме тому дитячі психологи часто застерігають батьків, які прагнуть відправити своє чадо до школи хоч трішки раніше – не поспішайте, бо не завжди це виправдано. Адже, незважаючи на обсяг засвоєної інформації, вміння читати, рахувати, інші навички, характерні для більш старшого віку, чим пишаються дорослі члени сім’ї, означають і готовність до нового, шкільного етапу життя. Крім інтелектуального розвитку, дитина послідовно проходить й різні етапи фізіологічного поступу. Й саме фізіологічно вона може бути ще не дозрілою до шкільного навантаження. Хоча переважна більшість дітей швидко пристосовується до шкільної обстановки, різкий перехід від м’якого режиму дитячого садка до чіткого шкільного навантаження, коли треба сидіти хай 30-35 хвилин (у різних школах по різному), а не встати походити по кімнаті чи зайнятися іграшками декому дається непросто. Будьмо якомога уважнішими до наших дітей, прислухаймося до їхньої думки, намагаймося зрозуміти, відчути, передбачити їхні почуття і дії. Аби обминала біда.

Редакція газети «Слово правди» висловлює щире співчуття родині Ткачуків у їхньому невичерпному горі.

Ірина НАДЮКОВА.

 

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up