Новини

П’ять років патріотичної духової музики «Арсену»

Архів
35 переглядів

Жителі міста та його гості уже звикли до виступів музикантів ветеранського духового оркестру «Арсен», котрі недавно відсвяткували п’ятиріччя від дня заснування свого колективу. Ось і у минулі вихідні біля торгового центру «Салют» ветерани знову виконували популярні патріотичні національні мелодії, й уже вкотре у такий спосіб збирали гроші тим, кому потрібна допомога.
До музикантів, як завжди, підходили люди різного віку, цікавилися, ділилися враженнями, із задоволенням слухали відомі мелодії, дехто просив заграти той чи інший твір так би мовити на замовлення.
Цього разу приємно подивувала жінка, котра приїхала у Володимир із Тамбова та довго стояла поблизу і разом зі своїми знайомими слухала українські мелодії. Опісля, розмовляючи російською, щиро дякувала за патріотизм і небайдужість засновнику оркестру Володимиру Шостакевичу, керівнику Михайлу Білецькому і музикантам Степану Лукашову, Олексію Калитюку, Миколі Бачинському, Богдану Голоті та Олександру Панасюку, бо таких національних проявів, казала, не зустрінеш у Росії, звідкіля вона родом.
Про добрі справи «арсенівців» газета «Слово правди» також розповідала вже не раз, сповіщаючи, куди і кому передавали кошти. І адреси тут різні – військові госпіталі, сиротинці на Сході і воїнів АТО, храми, на лікування…
Чи не кожного разу на концерти наші музиканти вдягають козацький одяг, беруть шаблі й ставлять обабіч два стяги – жовто-блакитний і червоно-чорний. Власне, стяг з червоно-чорним полотнищем, що символізує землю і кров, пролиту за Україну, чомусь деякі люди сприймають по-різному, називаючи його «бандерівським», каже Володимир Шостакевич, котрий з цього приводу після останнього концерту навіть зателефонував у редакцію і попросив на сторінках газети розповісти про історію прапора, яка починається не від ОУН чи УПА, а значно раніше. Адже доказ того, що червоно-чорний прапор був побратимом жовто-блакитного ще у ті далекі часи, бачимо на картині художника Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
За свідченням істориків, цю картину придбав російський цар Олександр ІІІ, який спонукав тодішню академію наук дослідити історичну доцільність українських прапорів на картині, й комісія дійшла висновку, що їхнє коріння сягає князівської доби. Згодом в Україні, у 20-х роках минулого століття червоно-чорний прапор став популярним у молодіжних середовищах, зокрема у «Пласті», коли польська влада забороняла українцям використовувати національний синьо-жовтий. У ті часи футболісти спортивного товариства «Україна» виступали у червоно-чорній формі, а на їхнім прапорі позначили три смуги у червоно-чорній колористиці. УПА також мала власні прапори – чорно- і синьо-червоні з вигаптуваними золотими нитками емблемами, тризубом чи іншою символікою, і їх використовували не самостійно, а разом з жовто-блакитними, й навіть синьо-блакитними.

Приміром, у 1941 році відомий крайовий провідник ОУН Микола Климишин, з метою врегулювання використання національної та організаційної символіки прийняв спеціальну директиву для членів, симпатиків та прихильників організації, у якій сказано: «ще багато існує непорозумінь і непотрібних спорів щодо національної символіки, тому нагадую – українським національним є прапор кольорів синього і жовтого (синій зверху, жовтий у долині), …а організаційним прапором ОУН є червоно-чорний». Ще один визначний діяч ОУН Петро Дужий згадував, як пояснював червоно-чорну символіку відомий письменник Василь Стефаник: «Україна – це земля наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини краю. Українська земля – чорного кольору, а кров борців, що йшла “відбирати її від ворога” – червона. Хіба ж поєднання цих кольорів – червоного і чорного – не символічне визначення України – України, що бореться?..».

Арсенівці – люди, яких поєднує не лише любов до духової музики, а й чималий життєвий досвід, багатьом довелося не раз переосмислювати суспільні пріоритети. Вони не з підручників, а із власних прожитих років знають ціну справжнього патріотизму. Тому у їхньому репертуарі переважає саме українська й патріотична музика, яка піднімає національний дух, бадьорить, виховує, запалює. Такі мелодії найбільше люблять і їхні шанувальники, а їх за п’ять років свого існування ветеранський оркестр чимало надбав уже по всій Волині.

Тетяна АДАМОВИЧ.

Коментарі
Теги: "Арсен", історія, благодійність, Володимир Шостакевич, музиканти, Тетяна Адамович, червоно-чорний прапор
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up