На головну Новини Павло Карпюк про зустрічі з виборцями, ремонти доріг та розвиток Устилузької громади

Павло Карпюк про зустрічі з виборцями, ремонти доріг та розвиток Устилузької громади

83

25 жовтня жителі Устилузької ОТГ прийдуть на виборчі дільниці, аби обрати нового голову громади та депутатів. І від того, як кожен проголосує, залежить, чи залишиться все як є, чи відбудуться позитивні зміни. А зміни вкрай потрібні, бо за словами кандидата на посаду устилузького міського голови Павла Карпюка, відставання Устилузької громади від решти громад району вже є.  Тож про те, яких змін від влади чекають її мешканці і які проблеми на зустрічах озвучують, і говоримо з Павлом Карпюком.

– Павле Вячеславовичу, зараз відбуваються зустрічі з мешканцями Устилузької ОТГ, чи активно люди ходять на них, які проблеми порушують?

- реклама -

– Активність залежить від дня зустрічі, адже у вихідні у людей є більше вільного часу. У будні вони збирають вражай, працюють.

Щодо проблематики, то немає такого села, де б не порушили питання ремонту доріг. Погані дороги тягнуть за собою інші проблеми, до прикладу, відсутність якісного автобусного сполучення. Десь його взагалі немає, десь не зручний графік руху автобусів. Я би хотів, щоб новообрані депутати, старости громад та  всі виборці взяли активну участь у визначенні того, які дороги ремонтувати, чи класти асфальт, чи білощебеневе покриття. Хочу, щоб люди бачили, яку дорогу і в якому році будуть ремонтувати.

Проблемою є і вивезення  сміття. Чесно, я не думав, що налагодити це централізовано з усіх сіл громади теперішня влада не спроможеться. На зустрічі в Рокитниці люди мені сказали, що не хочуть бачити стихійних сміттєзвалищ навколо свого села і хочуть, аби сміття від них вивозили.

На жаль, велика частина сіл у громаді немає вуличного освітлення. До прикладу у колишній Зорянській сільраді воно є лише у Ворчині, а у великих селах через сто метрів ліхтар. Вуличне освітлення – це така буденна річ, яка не потребує досить великого фінансування.

Зараз, особливо у малих селах, гостро стоїть питання проведення Інтернету. Осінь, епідемія набирає обертів,  знову, напевно, будемо мати карантинні обмеження та дистанційне навчання. Батьки, діти та вчителі мають спілкуватися і проводити навчальний процес. А як це зробити, коли немає Інтернету? Дарницьке, Ворчин, Амбуків – малі села, де це питання стоїть досить гостро. Провайдер вести інтернет не хоче через малу кількість абонентів, бо йому це не вигідно. Як на мене, влада має допомогти таким малим селам. І це почув від людей та включу у свою програму як першочергове завдання до виконання. У кожному малому селі буде доброякісний Інтернет.

– А чи можна створити програму проведення Інтернету у села громади, скажімо, на умовах співфінансування з людьми та бюджетом громади?

– Абсолютно реально! Є бюджет участі, який у поміч у цій справі. Але це треба взяти та зробити, а не ставати за ширму, як це робить влада, та казати, що у селі мало абонентів, тому Інтернету не буде. У малих селах теж живуть люди, є школярі, які мають навчатися дистанційно.

– Щодо доріг то останні кілька років влада з року в рік обіцяла відремонтувати дорогу з Верби до Коритниці, але  вона й досі в аварійному стані. Коли ж таки почнеться ремонт цього багатостраждального шляху?

– Ця дорога тягнеться від Коритниці і аж до Красностава і гроші на її ремонт таки виділялися. Тут інше питання: швидкість реагування на виклики. Тобто, хто перший зреагував – той  виграв і гроші отримав. Оваднівська громада дуже оперативно зреагувала на виділення грошей на цю дорогу і як результат – новенький асфальт від Верби до Сусваля. На жаль, у бік Коритниці, практично, нічого не асфальтувалося. Лише якихось 50 метрів біля Зорі. Потрібно було пояснювати, що в першу чергу треба ремонтувати дорогу в Устилузькій громаді, адже дорога до Коритниці в жахливому стані, та намагатися залучити додаткові кошти.

– У Рогожанах ви проводили зустріч з одноосібниками, на яку запросили юристів, розкажіть про це детальніше.

– Одноосібникам з податкової почали приходити «листи щастя» з вимогою сплатити податок на прибуток з паю, а це десь дві тисячі гривень. Люди ініціювали зустріч, на яку запросили представників з податкової та  центру безоплатної правової допомоги.

Ситуація дивна: не зрозуміло, як був вирахуваний податок саме у такій сумі. Багато хто вже сплатив ці гроші. Єдине, що порадили юристи, бо з податкової ніхто не прийшов, це звертатися до суду. Адвокат буде безплатний, але судовий збір у тисячу гривень треба заплатити. На жаль, розмова закінчилася практично, нічим, бо грошей на суди в людей немає.

– Підсумовуючи зустрічі з людьми, чи будете доповнювати свою передвиборчу програму?

– Я на кожній зустрічі акцентую увагу на тому, що хотів аби, в разі мого обрання, програму ми дописали разом з людьми. Хочу, аби кожен мешканець громади відчував, що його інтереси враховані.

Крім цього, важливо не просто розділити гроші на ті чи інші роботи, важливо контролювати їх освоєння та якість. Ну, не можна зробити дорогу з Хотячева до Лудина,  а за рік знову її латати, або туалет в Хотячівській школі за майже 200 тисяч гривень. Якість робіт і витрачені гроші далеко не відповідають один одному. Безконтрольність призводить до того, що гроші йдуть на одні й ті ж об’єкти. Тому я за те, аби ми спільно дописали програму розвитку громади та контролювали кожну витрачену копійку.

Розмовляла Ярослава КОЛОСКОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

пять × пять =