Сергій, який на війні отримав позивний Крук, народився та виріс на Волині, у селі Заставне, що зараз входить до складу Литовезької громади.
Сергій служить та боронить Україну від московських окупантів у складі 113 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Історію військовослужбовця розповідають на фейсбук-сторінці цього військвого підрозділу.
Воїн закінчив місцеву дев’ятирічку, працював у лісгоспі, на будівництві. Доля закинула його на заробітки за кордон. З малечку полюбляв риболовлю, потім приохотився до мисливства. Дружина, діти, улюблена справа…
День 24 лютого 2022 року, як і для багатьох українців став для Крука шоком.
“24 лютого ранні телефонні дзвінки від сестри, батьків – війна почалась. Спочатку якась незібраність, розгубленість. Потім зателефонували друзі з мисливської спілки і хлопці згуртувалися у місцеву самооборону. Організували цілодобове чергування у своєму містечку, встановили блокпости”, – йдеться у дописі.
Разом з кумом Сергій пішов до місцевого РТЦК, звідки потрапив до Львівського навчального центру, потім до Дніпровського центру, навчався на кулеметника. І вже звідти потрапив до Ізюмського окремого батальйону територіальної оборони. Не все одразу виходило гладко. Не має того, що звик бачити кожного дня – сім’я, діти, батьки. Улюблену роботу, улюблені захоплення замінили військові будні – окопи, бліндажі, вогневі точки…
Бойовий шлях Сергія почався влітку 2022 року під Ізюмом. Якраз потрапив на переможну ходу Українців при визволенні Харківщини. А потім був Донбас, Бахмутський напрямок. Гради, мінометний обстріл, штурмові атаки ворога під Курдюмівкою. Все це – “привітання” від ворога на новорічні свята. Потім була Парасковіївка, Красна гора… Про ці події чоловіку згадувати важко.
Проте Сергій не втрачає оптимізму: “Війна вже змінила мене, я твердо вірю в нашу перемогу, що перемога над росіянами стане початком нового щасливого життя. Миру та терпіння усім жінкам, які чекають своїх героїв. Моліться за них, і взагалі все буде добре”.
