Новини

Перший раз у перший клас Нової української школи

Архів
11 переглядів
П’ятирічна Ганнуся Гендис (на знімку) з нетерпінням чекає не так свого шостого дня народження, який настане в кінці серпня, як свята Першого дзвоника, до якого вже ретельно готується. Щасливе та усміхнене дівча не може натішитися новеньким наплічником у якому, утім, не носитиме, згідно з новим стандартом, підручники та зошити. Для неї, як і для решти півтисячі володимирських школяриків, котрі вперше цього року переступлять поріг школи, наука вже буде інша, адже вони стануть першопрохідцями освітньої реформи у Новій українській школі впродовж наступних 12-ти років.
Головна мета ключової реформи Міносвіти – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. Нова українська школа  – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. Ось таку ідеальну картину української школи проектують урядовці.
До школи – за пропискою
Окрім стандартів початкової освіти, змінились і правила прийому дітей до першого класу – відмінено конкурсні набори, які практикували такі спеціалізовані заклади, як гімназії та ліцеї, а основним чинником при наборі до школи стала територіальна прив’язка. Тобто дитина повинна відвідувати навчальний заклад у тому районі, де вона проживає. Але тут, як пояснює начальник управління освіти, молоді та спорту міськвиконкому В’ячеслав Петрук, є чимало варіантів – дитина має право відвідувати школу на тій території, де вона прописана або прописані її батьки, також якщо її батьки мають у цій місцевості нерухомість;  якщо старші брати-сестри вже навчаються у тій же школі або якщо батьки дитини є її працівниками; дітям військовослужбовців також дозволяється обирати будь-який навчальний заклад.
Відповідно до рішення виконкому, за кожним закладом загальної середньої освіти у нашому місті була закріплена територія обслуговування.  Документи на вступ до першого класу приймали до 1 червня, а там, де після цієї дати ще лишились вільні місця, оголошувались конкурси або ж проводилось жеребкування для  дітей з інших територій, котрі також бажають  навчатись у цій школі. Цього року документи подали батьки 491 дитини, що на 11,3 відсотка більше, ніж торік. Тобто у місті побільшало першокласників на один клас.
Мама майбутньої першокласниці Оксана Гендис одна із тих, для кого нові правила зарахування до школи за територіальною прив’язкою перетворились на справжній головний біль – родина із сільською пропискою вже багато років мешкає у Володимирі-Волинському, де винаймає житло. На щастя, директор обраної ними школи пішла на зустріч, взявши до уваги довідку із місця роботи батька, згідно з якою він сплачує податки саме у місті. «Якби нас не взяли до міської школи, то довелося б проситись до школи-інтернату, де треба сплачувати батьківську плату, або ж їздити щодня з дитиною у Зимне або на Льотниче, що теж не дуже зручно», – зазначає пані Оксана.
І такі випадки у місті непоодинокі – чимало жителів громад винаймають житло у Володимирі або ж працюють тут, а їхні діти навчаються у місцевих закладах освіти, за оплату навчання яких місто та громади нині ведуть боротьбу. У зв’язку із децентралізаційними процесами та  відповідно до Бюджетного кодексу, за сільських дітей,  які навчаються у місті, мають платити саме об’єднані громади. Поки що такий договір підписаний лише із Зарічанською ОТГ. Категорично  відмовилась від подібної співпраці Устилузька громада, а Оваднівська готова надати гарантійний лист про компенсацію витрат на навчання своїх шести учнів. Також міська влада веде перемовини і  чекає на рішення  Зимнівської громади, 116 дітей котрої відвідують міські школи, переважно це ЗОШ №5.
«У будь-якому випадку діти не будуть заручниками цієї ситуації, – переконує В’ячеслав Петрук, – адже ми все-таки хочемо врегулювати цю ситуацію з тими, хто за неї відповідає. Приміром, на таких же умовах ми платимо спеціалізованій школі-інтернату «ЦОСПП» за міських дітей, котрі відвідують там дошкільне відділення, тому не розуміємо, чому громади відмовляються платити за своїх жителів».
Не лише рахувати до ста, а й розв’язувати життєві проблеми
«Головна новація, яка відбудеться у школі, це впровадження компетентнісного підходу до кожної дитини, – зазначає начальник управління освіти, молоді та спорту В’ячеслав Петрук. – Дитину тепер наповнюватимуть не лише теоретичними знаннями. Більший акцент буде робитись на тому, аби здобуті знання вона вміла застосовувати на практиці у повсякденному житті».
Новий Державний стандарт початкової освіти – це результат дворічної роботи фахівців, котрі перейняли кращі освітні традиції таких країн, як Фінляндія, Сінгапур, Ірландія, Шотландія, Франція, Канада та Польща. Водночас експерти ґрунтувалися і на кращих практиках української школи.
Серед основних нововведень для 1 класу – введення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», що викладатиметься 7 годин на тиждень. Він включає мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережну, а також громадянську та історичну освітні галузі.
Окремо в розкладі буде фізкультура, іноземна мова, мистецтво, а також ще 5 годин української мови та 3 години математики, але й вони будуть поєднуватися з інтегрованим курсом за допомогою міжпредметних зв’язків.
На початку першого уроку практикуватиметься так зване «ранкове коло», де діти вчитимуться вітатися, спілкуватися, гратимуть в ігри та займатимуться іншою колективною діяльністю. Між другим і третім уроком планується проводити рухливі ігри, зазвичай надворі.
Попри побоювання батьків, у школі залишаться такі звичні предмети, як «Українська мова» та «Математика». Але підхід до їх вивчення зміниться. Так, наприклад, на математиці діти повинні будуть не тільки рахувати в межах 100, а й застосовувати ці знання у різних життєвих ситуаціях: уміти відшукати номер потрібного будинку або місця у кінотеатрі. Для цього у нових начальних програмах передбачено більше часу для позакласних занять, зокрема, на свіжому повітрі. На уроках мови та літератури діти працюватимуть не лише з художніми текстами, а й з публіцистикою (газетними та журнальними статтями тощо). За задумом міністерства, висловлюючи своє ставлення до тексту, діти навчаться мислити критично та обґрунтовувати власні думки. Цікаво, що, крім обов’язкових вмінь у читанні та математиці, відтепер у дітей розвиватимуть так звану академічну доброчесність, тобто повагу до чужої інтелектуальної власності.
Зміни також торкнуться самих методів навчання. Діти більше працюватимуть в групах, робитимуть проекти, всіляко заохочуватиметься їхня ініціативність, креативність, критичне мислення. Крім того, у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 відсотків резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд. Можна навіть піти з дітьми в музей або вигадати додаткові методи, що допоможуть краще засвоїти матеріал.
У стандарті також зазначено, що саме дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з двох циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвитку, сприйняття інформації тощо.
Змінились вимоги і до майбутніх школяриків – відтепер підготовка дитини до школи не обов’язкова, адже такі базові навики, як читання та письмо, діти здобуватимуть у першому класі, що нагадуватиме радше продовження дитсадка, а не школу. Уроки для наймолодших школяриків, як і раніше, будуть коротші – по 35 хвилин. Жодних  оцінок, щоденників чи домашнього завдання, а процес навчання у класі відбуватиметься у спеціальних ігрових зонах. Усе це для того, аби адаптація дитини до школи проходила більш безболісно, пояснює В’ячеслав Петрук.
 «Головне під час цього адаптаційного періоду – запалити у дітях цікавість до школи. Адже часто вчорашнім дитсадківцям, які раніше тільки грались, важко дається довге  сидіння за партою», – каже очільник управління освіти.
Одномісні парти, Lego та розвиваючі килимки
 Аби нові методики запрацювали, школи потрібно забезпечити відповідними навчальними матеріалами і технікою. Цього року на реформування початкової школи з державного бюджету виділять 1,8 млрд гривень. Значна частина коштів, а саме 998 млн, передбачені на забезпечення учнів освітніми матеріалами та меблями, 387 млн піде на підвищення кваліфікації вчителів та майже 164 млн – на придбання техніки.
Із новацій матеріального забезпечення  у класних кабінетах на  зміну традиційним двомісним партам прийдуть одномісні. Якщо раніше у школах діяли чіткі стандарти щодо кольорової гами меблів ( приміром, жовта стільниця та зелені ніжки стола), то тепер жодних обмежень немає – навпаки, чим різнокольоровіші столи, тим краще (щоправда, колір має бути не дуже яскравим). Так само і щодо форми – тепер парти не обов’язково повинні бути прямокутні, вони можуть, наче пазли, складатись одна до одної, аби вчитель формував з них групи для певних занять. Класи першачків мають бути забезпечені оргтехнікою та мультимедійними пристроями.
Аби діти не надривали спини від важких наплічників з підручниками, тепер їх можна буде залишати прямо у класі у власній шафці. Отож батькам учнів перших класів не обов’язково купувати добротні ранці, достатньо невеликого наплічника для змінного взуття та інших особистих речей.
Загалом кожен клас має поділятись на вісім своєрідних зон: навчально-пізнавальної діяльності (парти-столи), змінні тематичні осередки ( різноманітні стенди для діаграм тощо), ігрова зона (розвиваючі іграшки), художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя, стенди для виставки дитячих робіт), куточок живої природи (діти тут проводитимуть досліди, вчитимуться вирощувати рослини тощо), зона відпочинку (килимок та подушки для сидіння), класна бібліотека і осередок вчителя (робочий стіл). Щоправда, далеко не в усіх школах простір кабінетів дозволяє умістити усі ці речі.
Міське управління освіти подало заявки для забезпечення усіх класів конструкторами Лего від компанії The LEGO Foundation. Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння,  усі перші класи (близько 17 тисяч шкіл з усієї України) безкоштовно забезпечать розвиваючими наборами протягом 2018-2019 року . Кожен  першокласник отримає набір «Шість цеглинок», а на цілий клас виділять набір «LEGO Play Box». Також компанія допоможе педагогам опанувати методики для ефективного використання конструкторів у навчанні.
 У бюджет міста уже надійшла державна субвенція для закупівлі необхідних меблів, дидактичних матеріалів та оргтехніки у перші класи у сумі близько одного мільйона гривень. Третину від необхідної суми на умовах співфінансування виділили і з міської казни. Але тут постала нова проблема – кошти на парти є, але для того, аби їх замовити, доведеться почекати, як мінімум, до жовтня. В Україні є лише три сертифікованих виробники парт, і усі вони нині просто завалені замовленнями.
Навчитись вчити по-новому
Усі вчителі, котрі цього року набирають перші класи, пройшли перепідготовку – онлайн курси на порталі EdEra , а також на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти. Відповідні курси читали тренери і на місцях. Таку підготовку пройшли також і вчителі іноземної мови та фізкультури, котрі викладатимуть у першокласників. По закінченню навчання  педагоги отримали електронний сертифікат, що зараховується як підвищення кваліфікації. Без цього документу тепер не можна викладати у початковій школі.
Позитивно відгукується про отримані знання під час перепідготовки вчитель вищої категорії Валентина Козік, котра є класоводом найменших школярів у ЗОШ №5 ім. А.Кориневського. «Курси дали нам багато цікавого та корисного – велика увага приділялась інклюзивному навчанню та нейропсихології. Якщо все втілюватиметься у життя, так як задумано, то це буде великий крок вперед у розвитку та вдосконаленні системи нашої освіти. Вважаю, що Нова українська школа уже давно на часі. Світ не стоїть на місці, і нам також потрібно змінюватись. Молодому поколінню необхідно мати критичне мислення, а також вміти швидко приймати рішення, відстоювати та обґрунтовувати свою думку», – каже пані Валентина, за плечима котрої майже 30 років педагогічного стажу.
Вчителька додає, що з нетерпінням чекає вересня, аби займатись з дітками за новою програмою, яка для неї дуже цікава. Єдине за що переживає, аби у класі було необхідне забезпечення, адже  три десятки дітей трохи проблематично посадити на один килимок. Тому шукатиме вихід разом із батьками та адміністрацією школи вже в ході навчального процесу, адже деякі заняття можна проводити на коридорі або ж в інших приміщеннях. В ідеалі, на думку Валентини Козік, для найменших школярів мають бути дві кімнати – навчальна та ігрова.
Важливо, що у новому навчальному році вчителі матимуть більше свободи. Відповідно до затвердженого стандарту початкової школи, викладач зможе працювати за власною навчальною програмою, орієнтуючись на темпи та успіхи свого класу.
Жодних поганих оцінок 
 Справжня мрія будь-якого старшокласника – відсутність поганих оцінок та низьких балів. Та нові стандарти оцінювання знань поки що впроваджують лише у початкових класах. Це так звана описова модель, що дозволяє оцінювати учнів в умовах компетентнісного навчання. До цього в Україні практики такого оцінювання не було. Досі наші школи знали, як оцінювати результати навчання (наприклад, кількість помилок у диктанті), проте не знали, як оцінити сам процес навчання і компетентності дитини.
Нове оцінювання ґрунтується не на кількісних (скільки помилок), а на якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля, чи ставився до навчання з цікавістю. Це можливо оцінити лише через спостереження за роботою учня, а не перевірку результатів навчання.
Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може відкоригувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня. Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється. Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.
В основі формувального – позитивне оцінювання. У МОН зазначають, що маленькі діти сприймають оцінку за завдання як оцінювання себе особисто. Тому негативна оцінка в їхньому розумінні – це негативне ставлення до себе з боку вчителя. Така система дозволяє підтримати слабших учнів. Виконуючи легші завдання, вони не відчуватимуть себе невдахами, адже їхні зусилля оцінюватимуть так само, як і зусилля інших.
Для підведення певних підсумків навчального процесу Міносвіти розробило Свідоцтво досягнень учня, яке вчитель заповнюватиме в кінці семестру та навчального року.  У першій частині свідоцтва вчитель оцінюватиме так звані соціальні і робочі компетентності. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлікти мирним шляхом.
У другій частині компетентності оцінюються попредметно. Проте навчальні досягнення сформульовано, виходячи не з кількості помилок чи негативної оцінки досягнень учня, а з його моделей поведінки і процесу навчання.
Реформування початкової школи – це лише перша ланка змін в освіті. З вересня 2022 року має набути чинності новий стандарт для середньої школи, а з 2027 – для старшої.  Тобто діти, які підуть у перший клас цього року, отримають повністю оновлену середню освіту. Таким чином, менш ніж за 10 років Україна матиме якісно нову школу.
Тетяна ІЗОТОВА.

 

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up