Нещодавно Нововолинський Центр професійно-технічної освіти відзначав ювілей – уже півстоліття тут готують кадри робітничих професій. За цей час сталося чимало змін і колишнє Будятичівське профтехучилище виросло до ЦПТО. Останні понад двадцять років очолює навчальний заклад Валентина Приступа, яка прийшла працювати у 1980 році викладачем математики, через деякий час стала завучем, а невдовзі – заступником директора з навчальної роботи, а з 2002 року очолює цей навчальний заклад. Звичайно, нинішній Центр важко порівнювати з тим училищем, яке відкрили понад півстоліття тому, бо увесь колектив постійно дбає про його осучаснення.
– Розумію: величезні зміни, що сталися тут, не прийшли самі собою. Знаю, що доводилося навіть стукати у двері найвищих чиновників, аби зберегти цей заклад.
– Скажу відверто: було важко. Найперше почали дбати про розвиток матеріально-технічної бази. І це нам вдалося – відкривали нові майстерні, лабораторії, кабінети. Залишатись на плаву допомагала віра в людей, в команду однодумців та бажання зробити заклад освіти адаптованим до будь-яких викликів часу.
– Охарактеризуйте ЦПТО зараз: яких спеціальностей навчаєте, скільки тут здобувачів освіти?
– Середньорічний контингент становить 503 особи. Нині навчається майже п’ятсот хлопців та дівчат (446 – регіональне замовлення та 25 – на платній основі) за професіями штукатур, лицювальник-плиточник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник, кухар, кондитер, пекар, майстер ресторанного обслуговування, офіціант, кравець, вишивальник, перукар-модельєр..є
Розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти сприяє тісна співпраця з Міністерством освіти і науки України, обласним управлінням освіти і науки, обласною радою, бо це кошти субвенції. Вдалося налагодити тісні зв’язки з Поромівською і Нововолинською ТГ, підприємцями.
– Чи підтримуєте раніше налаштовані дружні стосунки з подібними зарубіжними закладами?
– Впродовж багатьох років співпрацюємо з Комплексом шкіл гастрономічних і готельних справ міста Хелма у Польщі та училищем техніки та обслуговування м. Вана-Вігала (Естонія). Підтримуємо тісні зв’язки із закладами загальної середньої освіти Поромівської, Литовезької, Іваничівської, Павлівської та Нововолинської, інших громадам області, бо від цього залежить наша профорієнтаційна робота, а також з колегами із Волині, міст Славута Хмельницької та Червоноград Львівської областей. Така взаємодія сприяє обміну досвідом для підтримки реформ професійної освіти, спільній участі у семінарах, конференціях та в міжнародних проектах, стажуванню педагогічних працівників на базі інших закладів освіти.
– Ваш заклад розміщений на території Поромівської громади. Як співпрацюєте з місцевою владою?
– Голова Поромівської ТГ Олег Савчук є членом наглядової ради закладу освіти, яка створена у 2021 році. Громада підтримує нас у всіх починаннях, допомагає фінансово, шляхом співфінансування а також майже щоденно у вирішенні виробничих та побутових питань. До речі, майже 70 відсотків наших вступників – це учні шкіл Поромівської громади, що свідчить про налагоджену співпрацю з органами місцевого самоврядування.
– Розкажіть про колектив, який очолюєте.
– У нашому закладі освіти 136 працівників, з яких 59 – педагогічні, котрі мають почесні звання та вагомі відзнаки. Це професіонали, знавці своєї справи, які не втомлюються пізнавати щось нове та постійно вчитись. Як результат – призові місця в конкурсах, олімпіадах, змаганнях всіх рівнів, участь в міжнародних виставках, семінарах, майстер-класах. А також реалізація проєктів «Передові системи термоізоляції будівель і споруд», який фінансує німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, «Посилення професійної спроможності внутрішньо переміщених осіб» (спільний німецько-американський проект за участі БФ «Саппорт ЮА», Поромівської громади та нашого закладу освіти), «Розвиток трудового потенціалу», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку» за сприяння проєкту USAID «Економічна підтримка України», «Дружній простір», який реалізовує ГО фонд “Професійний розвиток Харкова” у межах проєкту «Професійна інтеграція внутрішньо переміщених осіб/EU4Sk.
– Славляться повсюди вишивані вироби ваших вихованців. Розкажіть детальніше про залучення учнів до творчості.
– У центрі працює гурток декоративно-ужиткового мистецтва «Креатив», керівником якого є Ірина Шостак, фахівець з 30-річним досвідом. На його заняттях здобувачі освіти вчаться поєднувати минуле і сьогодення, виготовляючи різноманітні вироби, переносячи старі візерунки на сучасний одяг, оздоблений вишивкою, створюють сучасні колекції. Члени гуртка ставали призерами та переможцями міжнародних конкурсів «Маестро» (Україна-Італія), «Трансформація», всеукраїнського «Ліга талантів ART» та виставок науково-технічного напрямку «Наш пошук і творчість тобі, Україно», обласних конкурсів професійної майстерності. Зараз гуртківці разом з наставницею працюють над створенням колекції одягу для участі у всеукраїнському конкурсі «Прорив легкої промисловості». Майбутнім кравцям, вишивальникам подобаються такі заняття, адже на них можна проявити неабияку фантазію, відчуття стилю, креативність.
– Повномасштабна війна, яка триває уже третій рік, чорним крилом торкнулася і вашого навчального закладу.
– Уже 25 лютого 2022 року у свої гуртожитки приймали людей з тимчасового окупованих територій (майже 600 чоловік, з них 156 дітей, поселені за весь цей період). Нині у гуртожитку на вулиці Луцькій проживає стоьвнутрішньо переміщених осіб, з них 36 дітей. В нашому закладі навчається восьмеро підлітків зі статусом ВПО.
Без сліз не можу говорити про те, що 63 наші випускники, починаючи з 2014 року та за час повномасштабного вторгнення росії, віддали життя, захищаючи рідну землю від ворога. Вони – справжні герої і про них щодня нагадують їхні портрети, вивішені на найбільш видних місцях.
– Та попри все, до завершення наближається ще один навчальний рік. Яким він був для колективу, які маєте подальші плани?
– В умовах війни, хоч як складно, але забезпечуємо навчальний процес відповідно до навчальних планів та програм. Звичайно, вибивають з графіку сигнали повітряних тривог, коли всі змушені спускатись в укриття. Але щиро віримо в наші ЗСУ та у те, що перемога буде за нами!
А серед найближчих планів можу виділити такі: здійснити якісний набір абітурієнтів на 2024-2025 навчальний рік; працевлаштувати випускників 2024 року; провести капітальний ремонт даху їдальні (вже готова проектно-кошторисна документація); дообладнати майстерні для слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів та електрогазозварників сучасним обладнанням; провести капітальний ремонт укриття та на базі закладу освіти створити кулінарний хаб. Усе це обов’язково стане дійсністю, аби тільки швидше ми здобули перемогу і настав такий довгоочікуваний мир в Україні.
Вела розмову Валентина ПЕТРОЩУК
