На головну Новини Побільше б таких дітей, і Україна знову розцвіте

Побільше б таких дітей, і Україна знову розцвіте

24

«Чи могли б ви на сторінках газети розповісти про одного хлопчину, який просто вражає своєю завзятістю, бажанням бути корисним і робити усе, що від нього залежить – зараз і на тому місці, де він знаходиться», – з таким проханням звернувся до нас місцевий підприємець Олександр Іванюк і розповів нам про дев’ятикласника місцевої гімназії Ярослава Тьохту.

Тато Ярослава – наш захисник, який нині разом із побратимами дає гідну відсіч російським окупантам, що вторглися на нашу землю, один з старших братів хлопця теж у складі свого підрозділу захищає Україну, а сам юнак намагається робити добрі справи тут, в тилу, а ще – старається заробити хоч якусь копійчину для того, щоб допомогти сім’ї, чи просто мати власні кишенькові гроші.

- реклама -

Пан Олександр чудово знає родину хлопця, адже певний час, розвиваючи власну справу, співпрацював з його батьком. Познайомився з Ярославом, коли йому було дев’ять років. Уже тоді малий постійно намагався бути корисним, щось допомагати. Яку б роботу не виконували дорослі, хлопчина й собі до неї брався. Так вчився і майструвати, і щось ремонтувати. Коли батьки їхали в село на дачу, то без Ярослава там не обходилося жодне діло – й на городі працював, і яблука збирав, і все, про що просили – виконував. Завзяття у нього – хоч відбавляй. Та й у дома по господарству мамі все допомагає.

Трохи більше як рік тому, коли пан Олександр відкрив у місті торговельний заклад, хлопець все просився допомогти щось розкласти на прилавках, йому було цікаво, як організовується робота у магазині. Чоловік не заперечував. Час від часу Ярослав навідувався у торговий заклад – поспілкуватися з власниками, щось придбати додому, а інколи й допомоги. Останнім часом, коли через воєнні дії навчальні заклади вимушено пішли на канікули, а з цього тижня – відновили роботу в дистанційному форматі, юнак, не бажаючи бути в чотирьох стінах чи гаяти час у телефоні, став навідуватися до свого знайомого підприємця, бо ж тут він точно зможе бути корисним. Він радий підказати покупцям, де знайти якийсь товар, розкласти на прилавку деяку продукцію чи посортувати певні товари і навіть на своєму велосипеді допомогти бабусі доставити важку сумку з покупками додому. Усе, за що береться, виконує швидко, бо прагне зробити якомога більше корисних справ. Знаходиться Ярослав у магазини обов’язково з дозволу мами. Цьому не перешкоджає й власник закладу, а інколи й невеличким гонораром віддячує за його старання.

– Побільше б таких сумлінних дітей, які з радістю долучаються до будь-якої роботи по господарству, щоб допомогти рідним, і які шукають можливості робити корисні справи. З таким поколінням Україна знову розцвіте, – каже пан Олександр. – Сьогодні кожен такий крок – це внесок у нашу спільну перемогу. Навіть 15-річний підліток прагне робити щось корисне і робить (що дуже важливо!) у той час, коли деякі дорослі здорові чоловіки втекли за кордон.  

Валентина ТИНЕНСЬКА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

два × 2 =