На 97-му році відійшла у вічність легендарна зв’язкова УПА, волинянка Ганна Зелена на псевдо Гива.
Про це повідомили на сторінці урочища Вовчак у Фейсбуці.
«З величезним сумом повідомляємо, що відійшла у вічність дорога нашому серцю Ганна Йонівна Зелена (Абрамчук)… Ганна Йонівна в юні кращі свої роки була вже звʼязковою УПА на псевдо Гива командувача «УПА-Північ», полковника Дмитра Клячківського (Клим Савур), брала участь у Норильському повстанні, багато років була увʼязнена в застінках сталінських таборів за тверду націоналістичну позицію та віру в Україну й перемогу над московським злом! Ганна Йонівна любила Вовчак… Вовчак завжди памʼятатиме про ВЕЛИКУ ДОНЬКУ УКРАЇНИ! Посестро Гиво! …будем розмовляти із Вами на стежці Героїв у Вовчаку. Вічна памʼять і слава!» – йдеться в дописі.
Ганна Йонівна Зелена народилася 20 квітня 1927 року в селі Скулин на Ковельщині, була найменшою в родині Абрамчуків. Крім неї, батьки виховували ще братика Данилка та сестричку Марічку. Закінчила два класи польської школи. У 1942 році рідне село німецькі окупанти спалили дотла.
У 15 років Ганна стала зв’язковою УПА. Спочатку була учасницею диверсійної групи Сергія Дятла (сотенного Дяченка), потім – особистою зв’язковою Дмитра Клячківського, командира групи «УПА-Північ». Разом з іншими дівчатами допомагала повстанцям – збирала полотно, різала його, зшивала і робила бинти. Жінки, які мали швейні машинки, шили одяг, фарбували його в дубовій корі. Ганна в коси заплітала зашифровані листи – грипси, носила їх в села Облапи, Доротище. За доносом її арештували 10 червня 1945-го.
Військовий трибунал засудив Ганну до 10 років каторги і п’яти років позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала в Норильську. Була учасницею повстання політв’язнів у 1953 році, під час якого отримала важке вогнепальне поранення.
Після тривалого лікування отримала інвалідність. У зв’язку з цим її звільнили 1955 року. У рідному селі жити не дозволили, виселили в Дніпропетровську область. Там за містом жила в однокімнатній квартирі з мамою і донькою. Працювала дояркою у сільськогосподарській артілі. Через рік повернулася в рідне село Скулин Ковельського району на Волині.
Редакція газети “Слово правди” висловлює щирі співчуття з приводу смерті легендарної зв’язкової. Царство Небесне, душі спокій.