Володимирська громада провела в останню дорогу полеглого воїна – старшого бойового медика родом з села Заріччя Артема Рудого, якому у липні мало би виповнитись 34 роки.
Молодший сержант загинув 11 травня від вибухової травми, захищаючи свободу та незалежність України на Харківщині.
У храмі Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії зібрались численні рідні, друзі, побратими Артема, аби віддати воїну шану, підтримати матір, яка втратила єдину дитину, обійняти Артемового сина-підлітка, який важко переживає це горе. Було чимало сусідів-зарічанців, які знали Артема як надзвичайно світлу і добру людину.
Отець Євген під час панахиди наголосив на тому, що загиблий був медиком, рятівником: «Він був світлоносним ангелом-охоронцем, оберегом для своїх бойових побратимів, полегшував їхні болі і страждання. Сьогодні, коли наша держава вшановує символ незламності, код нації – нашу українську берегиню-вишиванку, і ми свідчимо цілому світові, що ми українці, ховаємо воїна, який віддав життя за нашу незалежність та національну ідентичність».
Після панахиди містяни коридором шани, навколішки, провели скорботний кортеж, який відправився у напрямку Шистівського кладовища, де і поховали Артема Рудого з усіма військовими почестями.
Редакція “Слова правди” висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого захисника. Вічна пам’ять і шана Герою!
