На головну Новини Пора відкинути скептицизм у ставленні до карантинних обмежень

Пора відкинути скептицизм у ставленні до карантинних обмежень

116

У перші тижні карантину працівникам Володимир-Волинського міськміжрайонного відділу ДУ «Волинський обласний лабораторний центр» МОЗ України доводилось першими, разом із поліцією, виїжджати до громадян із підозрою на коронавірус. Тепер же відбирати зразки на аналіз будуть медики Центру первинної медичної допомоги, але епідеміологічне розслідування захворювання на COVID-19 та чимало інших функцій залишили за представниками лабораторного центру. І тепер мають стільки роботи із документами, статистикою, підготовкою рекомендацій, що і вгору нема коли глянути. Та завідувач відділу Валерій Онищук погодився дати коротке інтерв’ю газеті.

   – Валерію Миколайовичу, чи були ви забезпечені засобами індивідуального захисту, зокрема захисними костюмами?

- реклама -

– Частково були забезпечені від Міністерства охорони здоров’я – максимум на тиждень роботи. А все, що далі, було за рахунок спонсорської допомоги, яку нам надала птахофабрика.

   – Ви особисто виїжджали? Як ставились до такої процедури люди? Які ще функції на вас нині покладено?

– Так, і мені, і кожному із наших кількох працівників доводилось. Люди сприймали все абсолютно спокійно.

Усі зразки мазків відбираються за наявності характерних симптомів. У контактних осіб аналізи досі не відбиралися, тільки велось спостереження. Керуємось у роботі наказом № 722 МОЗ України «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)».

Щоразу, коли з’являється нова підозра, ми, як і поліція, займаємось встановленням кола контактних осіб, яким вручаються інформаційні згоди на 14-денну самоізоляцію. Чимало таких паперів ми видали особам, яким при перетині кордону їх не було вручено. Постійно розсилаємо певні пропозиції на ТМО та ЦПМД для роботи з хворими і контактними особами, аналізуємо ПРЛ-тести. Стараємось працювати злагоджено і з медиками, і з поліцією, зводимо разом усю наявну інформацію.

   – Хто проводить аналіз ПРЛ-тестів?  

– Вірусологічна лабораторія Волинського обласного лабораторного центру, що не встигають – відправляють на Київ. Ми ж, перш ніж зразок відправити на Луцьк, готуємо акт розслідування на кожен випадок, обґрунтовуємо підстави.

   – Днями вийшло розлоге інтерв’ю головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка інтернет-виданню «Лівий берег», де він назвав дезінфекцію вулиць і під’їздів передусім психологічним засобом захисту і впливу на громадян, мовляв, деякі люди хімії бояться більше, ніж коронавірусу. На вашу особисту думку, така дезінфекція має сенс? 

– Дезінфекція під’їздів є необхідністю. Принцип самоізоляції, хочемо ми чи ні, не забороняє людям, в тому числі й із ознаками ГРВІ , грипу чи навіть коронавірусу, виходити надвір за медикаментами чи купити хліба. І таких людей може бути дуже багато, в тому числі й тих, що заражені, але не мають симптомів. Ця людина може і кашлянути , приміром, на поручні, за які потім візьметься сусід. Тому під’їзд, як доволі закрите приміщення, через яке проходить щодня велика кількість людей, може стати місцем поширення інфекції.

А щодо дезінфекції вулиць – погоджуюсь. Вона не дасть великого ефекту. Вважаю, що у цьому потреби немає, бо вважається, що на відкритому повітрі вірус живе три години. Але розпорядження уряду усі мусять виконувати. І у Володимирі владою застосовуються для дезінфекції доріг і під’їздів методи, які використовуються і тепер в Іспанії, Італії, Франції та Китаї.

З іншого боку, інфекція по COVID-19 ще не вивчена в достатній мірі, щоб знати, як правильно обирати заходи безпеки. Тому хоч щось треба робити. Так само колись було з холерою чи малярією. Тоді теж не знали, як лікувати. Але щось для цього робили.

   – Що можете нині порадити людям? Адже багато хто скептично ставиться до карантинних заходів.

– Показовою є ситуація з Києво-Печерською лаврою, де виявилося понад 90 хворих на COVID-19, а ще донедавна там закликали ігнорувати карантинні заходи. Тепер лавру закрито. Вже усім мусить бути зрозуміло: хто має і хто не має грошей – однаково хвороба чіпляється до всіх. Людина спам’ятовується у тому випадку, коли поховає свого ближнього, ось тоді починають розуміти, наскільки все серйозно. Дехто ніяк не хоче цього усвідомлювати.

А також певні політики дуже борються за економіку, закликають до завершення карантину, кричать, що вже просіла у них «подушка». Але у разі хвороби їхні статки можуть бути далеко нікому не потрібні і гроші можуть не грати ролі. Деколи тому дивуюся. Бо знаю, що моя семилітня мати була вивезена у 1939 році і прожила у Казахстані до 1947-го, бігала й збирала вугілля з вагонів, щоб щось заробити на проїдок, але вижила. Не треба було великої «подушки». І ділилися між собою – поляки, чеченці, всі. Так що нехай за простих людей політики аж вже так сильно не хвилюються. Люди зможуть вижити. Важливо подолати хворобу.

– То ви думаєте, що після 24 квітня карантин таки продовжать?

– Судячи зі статистики, його продовжать обов’язково. На скільки, не готовий дати відповідь.

Світлана КОШИРЕЦЬ.

 

 

 

 

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

9 + 8 =