Новини

«Повний нуль», ілюстрований художницею з Володимира

Культура, Лайфстайл, Новини
819 переглядів

Нещодавно побачила світ повість Ольги Савицької “Повний нуль”. Нам, жителям Володимира, ця книжка цікава насамперед тому, що  ілюстрації до  неї виконала наша землячка Ірина Гусюк.

Майстриня пензля родом з Володимира, тут закінчила дитячу художню школу, далі було навчання в Одеському художньому коледжі ім.М. Б. Грекова,  на художньо-графічному факультеті Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. З 2007 року Ірина викладає малюнок, живопис і композицію в рідному “греківському” коледжі.

У 2008 році молода художниця перемогла на всеукраїнському конкурсі-пленері “Мальовнича Україна” та організувала свою першу персональну виставку в Музеї західного і східного мистецтва (м. Одеса). Відтоді бере участь у всеукраїнських, обласних і міських мистецьких виставках,  виходить на міжнародний рівень мистецького життя (художні пленери в Польщі, виставки в Англії), де її роботи отримали численні нагороди, а художниця –  заслужене визанння від критиків і глядачів.   Роботи Ірини Гусюк знаходяться в колекціях декількох українських музеїв, у приватих колекціях в Україні, Польщі, США та Канаді.

Рятуючи свою доньку від постійних бомбардувань в Одесі, Ірина прийняла нелегке рішення і на запрошення Patty Brayrs тимчасово оселилася в США. Будучи творчою натурою, й там займається малюванням і буквально через декілька місяців після приїзду до Америки отримала гран-прі  конкурсу живопису. Українці щиро вдячні за підтримку на чужині також  сімʼї Litke.

Перебуваючи за тисячі кілометрів від рідної України, мисткиня продовжує співпрацювати з різноманітними видавництвами, тісно спілкується з колегами.

Щодо книжки, то новинка “Тези” (так називається видавництво у Вінниці) від Ольги Савицької  розповідає про те, як дитяча психіка може знайти шлях до зцілення попри реальність війни.

Максиму лише десять, він сповнений таємниць та геть незрозумілий іншим. Він приїхав з півдня, говорить на теми, чужі для пʼятикласників, дещо недолугий у спілкуванні, а ще він, подейкують,  колаборант, адже “бачив росіян” та жив у місті, окупованому ними. Його однокласники хочуть знати більше, та Максим не відповідає на жодне запитання. Аж доки взагалі таємничо не зникає з уроків. Діти зʼясовують, куди він подівся: Максим намагається збудувати спеціальний телепорт, аби переміститися у світ, де нема війни. Один раз хлопчику вже довелося бачити роботу телепорта – його брату вдалося пройти крізь нього, саме тому брата більше нема поруч. І саме тому Максим знає, що змайструвати телепорт можливо, і планує перенестися до брата, сплюснувшись до нуля та відновившись знову.

“Повний нуль” – це книжка про зцілення від травми у той спосіб, яким діти цього віку ще можуть зцілитися. Герої “Хронік Нарнії” тікали від війни через магічну шафу, герой “Повного нуля” шукає свій вихід з війни через нуль-телепорт. Вік героя ще той, коли можна пройтися тонкою межею між реальністю та уявою і не бути поглинутим уявою та пошкодженим реальністю.

Цей текст катарсичний, принаймні, для дорослих. Ольга Савицька — дебютантка в дитячій літературі, але вражає зрілістю викладу, легкістю стилю, багатошаровістю та глибиною. Повість “Повний нуль” є глибоко філософською, тому якщо для дітей ця книжка пригодницька, то дорослі можуть занурюватися глибоко в текст та відкривати все нові його виміри. Книжку можна замовити в авторки або видавництві «Теза».

Любов НЕСТЕРУК,

спеціалістка відділу культури і мистецтва міськвиконкому

Коментарі
Теги: "Повний нуль", ілюстратор, Ірини Гусюк
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up