На головну Новини Про клопоти старостинського округу розповів березовичівський староста

Про клопоти старостинського округу розповів березовичівський староста

78

Староста Березовичівського  старостинського  округу Юрій Ковальчук прийшов у редакцію, аби за посередництвом газети висловити щиру вдячність Миколі Гінайлу та благодійному фонду  Матері Божої Неустанної Помочі за надану допомогу місцевій амбулаторії. Туди було доправлено одяг, тумбочки та функціональні ліжка, яких давно потребували у денному стаціонарі.

   Принагідно розпитали у Юрія Івановича про те, як нині живе громада, тим паче, що нещодавно до редакції телефонували мешканці села Міжлісся, у яких проблеми із запуском водогону.

- реклама -

Чи буде вода у Міжліссі

    Це питання іще не вирішено. І проблема із водою є й у Бегеті. В обох селах централізовані водогони будувались ще за радянських часів, як і у Березовичах. Тільки водогін тоді головного села сільради реконструйований, замінено труби, відремонтовано башту, тепер і тиск постійний, і труби не рвуться.

Ще під час перебування Юрія Ковальчука на посаді голови Березовичівської сільради, а цій роботі присвятив 12 літ, позаминулого року він запропонував підготувати проектно-кошторисну документацію на ремонт водогонів у Міжліссі та Бегеті. Але на збори прийшло лише кілька мешканців Бегети, розповідає, натомість у повному складі зібрались міжлісяни, та й проект на їхні 660 метрів труби коштував дешевше, ніж було б у Бегеті, де треба ремонтувати зо два кілометри. Процес було запущено, за сприяння нардепа Ігоря Гузя мали виділити на це 50 тисяч гривень. На жаль, у цьому році вартість робіт зросла, тож уже Війницька ОТГ виділила додаткових 30 тисяч гривень з місцевого бюджету. Однак, очікувані від держави 50 тисяч з так званого «соцеконому»  певний час були заблоковані урядом. Підприємство «Сантехмонтаж» з Нововолинська погодилося за 80 тисяч гривень  підключити трубу, та відмовилося від продовження робіт, адже не впевнене, що йому заплатять всю суму.

Отже й жителі Міжлісся стали поки що заручниками урядового рішення. Як тільки кошти на рахунку розблокують, роботи буде завершено, запевняє Юрій Ковальчук.

Тим часом потребує розв’язання й проблема із водогоном Бегета, люди самі якось латають труби, які рвуться,у багатьох хатах вже стоять пральні машини-автомати, які потребують відповідного тиску. Проектна документація на реконструкцію тут коштуватиме доволі дорого.

У Бегеті мріють про садочок

   Але у Бегеті може вирішитись інше питання. Батьки активно виступають тут за відкриття групи короткотермінового перебування дітей садочку, на чотири години щодня. Однак уряд заблокував і 150 тисяч гривень  на ці роботи. Підрядник також призупинив  їх і продовжувати їх без оплати не наважується.

Самі ж батьки усіляко демонструють готовність допомагати справі. Збираються, обкошують територію, прибирають. «Молодці», – каже Юрій Іванович, та нарікає, що нічого не вдалось вирішити з опаленням. Газ є, але це дорого, тож треба шукати інший варіант. І очікуваних 150 тисяч гривень на це може не вистачити. Крім того, там повинні працювати мінімум дві особи, має бути людина з вищою освітою, чи хтось захоче  працювати на пів ставки?

Староста більше схильний до того, що доцільніше відправляти дітей у березовичівський садок, де є всі необхідні умови. Там дві групи, є опалення, каналізація, металопластикові вікна, ліжечка, санвузли, тепла вода (бойлери), харчування, медсестра, два ігрових майданчики. Та й дозвілля дітей було би наповненішим. А довозити малят можна шкільним автобусом,  подбавши про окремий від школярів рейс, потрібна буде й особа, що їх супроводжуватиме. Краще, каже Ковальчук, отих 150 тисяч було би вкласти у документацію на ремонт водогону, а чи дороги – була би користь для всього села, не тільки для півтора десятка сімей, де є малі діти. Та переконати батьків їм не вдалося – люди мріють про свій садочок.

   Дороги не дають розвиватись

   До речі, проблема з дорогами стосується усіх сіл округу. Цьогоріч вдалося прокласти лише 80 метрів її на в’їзді у Березовичі – ПКД на цей відрізок підготовлена раніше. Фермер із Хворостова Ігор Романюк, людина з активною життєвою позицією, відстоює питання ремонту вулиць свого села, у бюджеті ОТГ на 2020 рік мають запланувати кошти на щебінь, щоб частково полагодити дорогу до кладовища. Ігор Романюк і з вивезенням  сміття допомагає перед Пасхою,  взимку дороги прогортає. Він  порушує і питання вуличного освітлення, яке є тільки в Березовичах, та й то не у всьому селі.

Нині хочуть сформувати полотно дороги до кладовища у Бобичах: йшла по паях, а тепер проклали там, де раніше була. Та щебінь ще не нагорнули, тільки привезли, є з коштами клопіт. Активно порушує проблеми села на рівні громади місцевий депутат Ігор Калиш, каже Юрій Іванович і додає, що там стоїть і питання оновлення ФАПу.   У Яковичах Анатолій Шпур, що керує фермерським господарством «Еліт-Ш», теж помагає із дорогою.

«Якби у нас були дороги, хай і не ідеальні, хоч би менше тих ям, і налагоджено все із прогортанням снігу, можна було би прорахувати можливість роботи ФАПів. Чи тримати машину швидкої. А на базі самих ФАПів навіть  відкрити якісь будинки здоров’я», – розмірковує Юрій Іванович. Але щоб їм працювати узимку, стане знову питання з опаленням. А воно дороговартісне.

Сподіваючись свого часу об’єднатись із Оваднівською ОТГ, Юрій Ковальчук хотів відновити дорогу у напрямку Бегета – Міжлісся,  прокласти туди асфальт, розвантаживши таким чином трасу на Володимир, а поблизу тих сіл  облаштувати рекреаційну зону – біля озера. База відпочинку могла би підняти ті села, й інвестор був – колись уже домовлявся із Львівською політехнікою.

   Не всі надії виправдались

   Звичайно, цікаво почути від березовичівського старости про позицію жителів тих шести сіл району, що торік проголосували за приєднання до Війницької громади. Думки у людей щодо цього різні, багато хто і справді тепер кусає лікті, каже Юрій Ковальчук, не всім тепер зручно їздити у Війницю, хоч під час прийняття рішення здавалося, що так буде ближче і легше. Ніхто з ініціаторів такого об’єднання тепер активності у житті громади не проявляє.

А й справді, додає вже й від себе Юрій Іванович. Ось виділяються в ОТГ кошти на ремонт сільської ради у Війниці, бо ж там ні водогону, ні опалення. Але який резон, коли у Березовичах є чимале готове приміщення для таких потреб, достатньо кімнат, опалення, вода, внутрішні туалети.

Якось навіть обговорювалось імовірне існування Війницької громади з центром у Березовичах, навіть нардеп Гузь обіцяв сприяти. Та це зійшло нанівець.

Тож щоб полегшити життя, а особливо пенсіонерам, у Березовичах запровадили приїзд у село певних спеціалістів – з питань надання  субсидіяй чи інших. Людям оголошують дати прийому, вони спеціально з’їжджаються, щоб вирішити свої справи і не добиратись для цього до Війниці. «Дехто навіть уже і дякує», – радіє староста.

Світлана КОШИРЕЦЬ.

 

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

2 + 8 =