Новини
Сьогодні

Про підсумки, енергоощадність та міські перспективи: інтерв’ю з Ярославом Матвійчуком

Яким видався 2023 рік для комунальної сфери Володимирської громади? Як непроста воєнна дійсність позначилася на роботі закладів, що перебувають в обласному підпорядкуванні? У якому напрямку рухатиметься міжнародна співпраця громади? Про все це і не тільки розмовляємо із першим заступником міського голови Володимира та депутатом Волинської обласної ради Ярославом Матвійчуком.

– Чим позначений рік, що минув?

– 2023-й фактично був другим роком повномасштабної війни. Ясна річ, нашим першочерговим завданням є допомога військовим, що відобразилося як у місцевому, так і в обласному бюджеті. Основні акценти спрямовані на забезпечення заходів оборони. На ці потреби з місцевого бюджету спрямували  майже 290 мільйонів гривень, а з обласного – близько 150 мільйонів. Зрозуміло, що в деталі вдаватися не можемо, оскільки більшість інформації є закритою. Але зауважу, що до підтримки війська долучаються не лише бюджети різних рівнів, а й колективи – працівники міської та обласної рад, виконкому долучають власні кошти і, наскільки дозволяють можливості, допомагають наближати перемогу. Важливо, щоб у цьому питанні панувала єдність. І хоч як намагаються розгойдати ситуацію зсередини недоброзичливці та вороги, важливо триматися купи, щоб таки перемогти зовнішнього ворога.

 

Так в обласній раді ми прийняли рішення, що спочатку закриваємо захищені статті – зарплату освітян, медиків, інших бюджетників, а з-поміж решти видатків насамперед спрямовуємо кошти на військові формування.

– Оскільки до вашої сфери відповідальності належить насамперед комунальна галузь, то зосередьмося на ній. У 2023-й рік вступали у складній ситуації – з блекаутами, перебоями в енергопостачанні. Цей рік, на щастя, розпочинаємо спокійніше…

– Енергетична війна є частиною повномасштабної війни, яку проти нас веде росія, тому повинні і далі дбати як про енергетичну незалежність, так і про енергоощадність. Особливо стосовно зменшення споживання природного газу, про що нагадують і урядові постанови. Тож і в цьому році продовжили заходи у цьому напрямку: перевели на альтернативні джерела дві котельні, вивели підвальні котельні з експлуатації, провели реконструкцію мереж теплопостачання. Крім цього, укріплювали об’єкти критичної інфраструктури й провели ряд навчань, як діяти в надзвичайних ситуаціях, хоча сподіваємося, що їх не буде.

Протягом року суттєво поліпшили матеріально-технічну базу комунальних підприємств як за кошти місцевого бюджету, так і за рахунок донорів. Це дає можливість багато завдань виконувати власними силами, в рази здешевлюючи вартість робіт – так, наприклад, «Водоканал» збудував 6,5 кілометра мереж водогону, забезпечивши водопостачання села Ласків. Натомість маємо певний дефіцит кадрів, оскільки багато працівників КП мобілізовані і зараз воюють. Для галузі така нестача фахівців – це справжня проблема.

З метою економії енергоносіїв у закладів бюджетної сфери провели багато заходів з термомодернізації – завершили утеплення всіх садочків громади, відремонтували й утеплили ряд дахів бюджетних установ. Усе це сприяє економії енергоносіїв та підвищенню енергоефективності. Також будемо цього року активно впроваджувати енергомоніторинг бюджетних установ, щоб простежити, наскільки завдяки цим заходам вдалося заощадити. За кожним закладом буде закріплений енергоменеджер, вони передаватимуть інформацію енергоменеджеру громади, який аналізуватиме та робитиме висновки.

– Зараз актуальним питанням, особливо в розрізі євроінтеграційних процесів, є підхід до переробки відходів. Чи є зрушення у цьому напрямку?

– Для початку перейшли на закриті контейнери й реконструювали ряд контейнерних майданчиків з можливістю сортування пластику та скла. Зараз працюємо у цьому напрямку з міжнародними донорами, хочемо зреалізувати місцевий план управління відходами. У ході дослідження, скажімо, з’ясували, які відходи найбільше продукують мешканці громади. І, відштовхуючись від цих даних, маємо розуміння, яке нам потрібне сортування, як далі можна сміття переробляти та утилізувати. У деяких мікрорайонах міста облаштували оновлені майданчики для збору сміття і бачимо, що мешканці задоволені –  процес більш впорядкований, біля закритих контейнерів чистіше, нема проблем із гризунами, неприємними запахами. Тобто це великий плюс і з екологічної точки зору.

– Загалом цього року вдалося неабияк зміцнити комунальну галузь?

– Так, вдалося зреалізувати ряд важливих проєктів. Відповідно до черговості, ремонтувалися двори, будувалися дороги.  На умовах співфінансування з державним дорожнім фондом капітально відремонтовані дороги до Дігтева та Новосілок. Завершили  реконструкцію частини вулиці Сагайдачного від Незалежності до Павлова із повною заміною мереж. Закупили регулювання вуличного освітлення, що дає можливість вмикати і вимикати його автоматично, а отже – економити й оперативно, що важливо у рамках війни, приймати управлінські рішення.

Протягом року не змінювали для населення тарифи на водопостачання і теплопостачання, за рахунок бюджету закривши різницю в тарифах – це близько п’яти мільйонів. Держава також зі свого боку має це компенсувати, але наразі боргує нашому «Володимиртепло» та «Водоканалу» загалом більше 34 мільйонів гривень. Хай там як, а поки триває воєнний стан, тарифи на компослуги лишатимуться на цьому ж рівні.

У цьому році вдалося суттєво підтримати мешканців багатоповерхівок – як тих, що перебувають під управління УЖК, так і тих, де створено ОСББ. На підтримку ОСББ виділили рекордну суму – 13,7 мільйона гривень, розподілених між цільовими програмами бюджету. За програмою підтримки ОСББ «60/40», на яку скерували 2,8 мільйона гривень, замінювали електро- та водопостачання, ремонтували прибудинкові території. За моделлю співфінансування «10 на 90», де місто взяло на себе більшу частку витрат, відремонтували дев’ять ліфтів. За програмою «20 на 80» ремонтували дахи. Також продовжувалися роботи за програмою Енергодому «Тепла оселя» щодо комплексної термомодернізації будинків.

– Наскільки успішною є ця програма?

– Ми не так давно зустрічалися з директором ДУ «Фонд енергоефективності» Єгором Фаренюком, який заявив, що Волинь взагалі стала флагманом цих процесів: в області термомодернізується більше ста будинків, і одинадцять із них – у Володимирі. У трьох таких будинках нашої громади, які працювали за цією програмою, повністю виконані заходи з термомодернізації, і їх номіновано на нагороду фонду. Це ОСББ «Мрія», «Каштан» та «Затишок». До слова, у них зараз найнижчі тарифи у місті – так, у «Мрії» в листопаді середній тариф по будинку становив 13 гривень, у той час як у деяких будинках – 50. Це відкриває мешканцям чудові можливості з енергоощадності. Директор Фонду запевнив, що донори готові далі фінансувати програму, тобто ті наші будинки, які включені до неї, будуть фінансуватись.

 

Окрім цього спільно з колегами працюю в робочій групі щодо запуску програми «Фонду енергоефективності» «ГрінДІМ», спрямованої на стимулювання використання альтернативних джерел енергії, зокрема зеленої енергетики. Є намір запустити програму для допомогосподарств із фінансуванням «50 на 50» на встановлення сонячних панелей та теплових насосів. Для ОСББ розглядають навіть вищий відсоток співфінансування – до 70 % компенсації вартості обладнання.

– Ви очолювали комісію, яка проводила аналіз фінансового стану на КП «Володимиртепло» після зникнення його директора. Які результати і подальші дії?

– Спільно з колегами-депутатами, які виявили бажання долучитися, обійшли підприємство, поспілкувалися з колективом, подивилися ситуацію. Воно працює в стабільному режимі, мешканці отримують тепло в оселі, працівники – із зарплатою. Водночас виявили окремі недоліки в системі організації внутрішнього контролю підприємства. За підсумками роботи комісії напрацювали та надали підприємству рекомендації щодо усунення виявлених недоліків та оптимізації виробничо-господарських процесів підприємства. Зокрема, рекомендували виправити недоліки у процедурі списання дров та провести інвентаризацію основних засобів. А також звернулися до Держаудитслужби, і на початок цього року запланований державний аудит. За його підсумками будемо дивитися, робити висновки, приймати певні рішення.

– Одним з пріоритетних напрямків роботи місцевого самоврядування міський голова оголосив створення реабілітаційного центру. Вочевидь, це питання активно обговорюють і на обласному рівні?

– Ще на початку минулого року я як депутат облради подав запит щодо створення системи реабілітації військових в області, наголосивши, що такий центр має бути у Володимирі, оскільки у нас є багато військових та ветеранів. На обласному рівні зараз розглядають можливість за кошти приватних донорів організувати реабілітаційний центр на базі медцентру у Боголюбах. Тим часом проєктування такого центру у Володимирі фактично завершується, і кож шукатимемо можливості залучення співфінансування з різних джерел.

Ми з колегами кілька разів відвідував реабілітаційний центр у Львові, вивчали тамтешній досвід, бо у них є суттєві напрацювання і частина військових із нашої громади проходять реабілітацію саме там.

Загалом на рівні громади багато коштів вклали у розвиток медицини. Також наше ТМО стало одним із переможців відбору у програму «Польща-Україна», відповідно до якої передбачене придбання реабілітаційного обладнання на суму більше мільйона євро. Це чудовий проєкт, який теж буде зреалізований.

– Пригадую, що ви як депутат облради звертали увагу і на реконструкцію прикордонного пункту пропуску «Устилуг». Які там перспективи?

– Так, спільно з нардепом Ігорем Гузем мали з цього приводу зустріч із Мустафою Найємом, головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Є розуміння, що перехід потребує реконструкції, однак взятися за втілення непросто, бо це велика інвестиція, а в держави, поки триває війна, інші пріоритети. Також слід шукати донорів, вочевидь, закордонних, які готові вкластися у поліпшення цієї інфраструктури.

– Ви також залучені до вирішення питання доступності у місті. Яка зараз ситуація?

– Наприкінці 2023 року у місті запрацював комітет доступності, і він активно продовжить роботу в 2024-му. За останній час багато зроблено у сфері доступності до медичних закладів – скажімо, в ТМО замінили ліфти, які раніше були незручні і погано пристосовані. Важливою темою є доступність закладів освіти та культури – і в цьому напрямку починаємо співпрацю з міжнародними донорами. Так завдяки участі у проєкті USAID «ГОВЕРЛА» є можливість отримати обладнання (підіймачі, комп’ютери, автомобіль) для п’яти соціальних об’єктів громади, найбільш відвідуваних особами з інвалідністю. Попередньо йдеться про встановлення підіймачів у центрі культурних послуг,  КМЦ та спорткомплексі, придбання спеціалізованого комп’ютерного класу для ліцею № 2 й автомобіля для перевезення людей, які перебувають на обслуговуванні у терцентрі.

Зауважу, що це питання не втрачає актуальності, адже до груп маломобільних осіб будуть належати і ветерани, які отримали поранення, проходять реабілітацію, і про їхній комфорт та доступність до закладів соціальної сфери також маємо подбати.

– Ви розповіли про ремонти багатоповерхівок, закладів освіти, бюджетних установ. Водночас маємо в громаді чимало памяток історії та архітектури, багато з яких також потребують реставрації. Чи є якісь перспективи у цьому?

– Однією з таких пам’яток є костел Іоакима та Анни, до реставрації якого залучили міжнародних партнерів. Почали працювати у рамках проєкту  «Polonika» і сподіваємося побачити перші результати цієї роботи та отримати фінансування вже у цьому році.

– Ми з вами працювали в робочій групі з перейменування вулиць в рамках декомунізації та дерусифікації. Нещодавно по одній з них – вулиці Стемковського у Заріччі, яку на сесії перейменували на Покровську, суд виніс рішення про незаконність перейменування. Чому так сталося?

– Дійсно, в суді прийняли рішення про те, щоб скасувати рішення міськради і лишити назву Стемковського. Такий позов подала родина людини, ім’я якої вона носить. Мотивація суддів – що жителі вулиці на громадських слуханнях виступали проти перейменування, а депутати, попри це,  прийняли рішення. Що робити далі? Будемо радитися з депутатами, які були активними ініціаторами зміни назви вулиці, щодо можливості повторної процедури перейменування, щоб якось вийти з цієї правової колізії.

   – Не можу оминути тему закладів обласного підпорядкування, які є у місті. З якими проблемами вони вступають у 2024 рік?

– Ряд проблемних моментів поступово вирішуємо. Так працюємо з агротехнічним коледжем щодо передачі майна з державної у комунальну власність. Мали з цього приводу розмову з міністром освіти Оксеном Лісовим. Зокрема, щодо гуртожитку на Цинкаловського, який в аварійному стані, але потрібен місту. Водночас є ряд міжнародних програм, зокрема «НЕФКО», готових фінансувати проєкти з реконструкції таких будівель під житло для ВПО, які у нашій громаді наразі мешкають у гуртожитках інших навчальних закладів.  Плануємо найближчим часом, коли міністр освіти відвідає область, зустрітися з ним, а також головою обласної ради, і знайти рішення для цього питання.

Щодо закладів обласного підпорядкування мали конструктивну зустріч із головою обласної ради Григорієм Недопадом. Найбільшою проблемою, звісно, є фінансування. 2024-й рік буде фінансово складним. Але першочергово закриватимемо заробітну плату для освітян та інших працівників, які фінансуються з обласного бюджету.

Тому зараз, скажімо, складно говорити про вкладення у розвиток спортивного ліцею, створеного у Володимирі: звісно, заклад працюватиме, він має хорошу спортивну й освітню базу, працівники отримуватимуть зарплату. Але ж розуміємо, що заклад такого рівня потрібно потужно фінансувати, щоб він розвивався й надалі. Хай там як, але стоятимемо на тому, аби зберегти всі наші заклади обласного підпорядкування, знайти для них можливості для фінансування та розвитку. Можливо, завдяки залученню міжнародних партнерів та донорів.

Водночас хочу відзначити, що колективи педагогічного та агротехнічного коледжів, спеціалізованої школи та Центру професійної освіти потужно долучилися до підтримки ЗСУ: придбані ними три «мавіки», зарядна станція, прилади для виявлення ворожих дронів уже передані військовим 14-ї бригади і працюють на наближення перемоги.

– Якими бачите перспективи 2024 року?

– Маємо мобілізувати всі зусилля на допомогу військовим та єднатися задля перемоги. Важливим завданням є енергетична безпека – продовження термомодернізації будівель, зменшення споживання ресурсів, співпраця з Європейським інвестиційним банком щодо термомодернізації бюджетних установ. Будемо докладати максимум зусиль за всіма програмами, щоб тарифи для населення не змінювалися хоча би в період воєнного стану. Надіємося зберегти всі заклади обласного підпорядкування.

– Яким був 2023-й для вашої сім’ї і що побажаєте читачам у році прийдешньому?

– Як і для всієї України, це був ще один рік війни. Ми весь час з початку повномасштабного вторгнення лишалися вдома, в Україні. Тут, під тривогами, народилася донечка Софійка. Син Ігорчик восени пішов у перший клас. Відчувається, що діти також по-своєму проживають війну. Але тримаємося разом і віримо, що все буде добре. Тішить, що ми-українці вперше усі разом відсвяткували відсвяткували Різдво з більшістю світу, повернувши таким чином історичну справедливість. Молимося за нашу країну, за наше військо, за перемогу. Вірю в Україну і зичу усім всіляких гараздів у 2024-му році. Сподіваємося, мріємо, вболіваємо за те, щоб він став переможним.

Розмовляла Віталіна МАКАРИК

Коментарі
Теги: Ігор Гузь, Мустафа Найєм, обласна рада, ОСББ, реабілітаційний центр, спортивний ліцей, Устилуг-Зосін, Ярослав Матвійчук
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up