На головну Новини Про що розкажуть арт-писанки у парку

Про що розкажуть арт-писанки у парку

15

Інсталяція з велетенських мистецьки оформлених писанок у парку «Слов’янському» стала важливими арт-об’єктом у ці великодні дні: помилуватися ними і зробити красиві світлини поспішають і містяни, і гості Володимира. До арт-проекту, реалізованого за підтримки відділу культури та туризму міськвиконкому, долучилися дванадцятеро місцевих художників та художниць: викладачки педагогічного коледжу Оксана Білик, Тетяна Токарева-Асмолкова, Леся Мартинюк та Валентина Залуніна, викладачі дитячої художньої школи Катерина Юрчук, Ірина Надюкова, Сергій Микита та  Діана Шимчук,  вчителька образотворчого мистецтва ЗОШ №5 Тетяна Салуха, директорка РБК Зінаїда Петровс та художниці Наталія Нечипорук й Олександра Місько.

Під час урочистого відкриття, яке відбулося минулої п’ятниці, нам випала нагода не лише помилуватися писанками, але й розпитати митців та мисткинь про ті символи і сенси, які вони вклали у свої твори.

- реклама -

Писанку, прикрашену краєвидом українського села та традиційними орнаментами, художниця Тетяна Салуха створювала не сама, а разом із учнями своєї арт-студії «Палітра талантів». Розповідає, що була приємно вражена ентузіазмом дітей, готових працювати над спільним витвором до пізнього вечора. У візерунок, який прикрашає роботу, вплетено силуети оленів. «У давнину вважалося, що вони виносять сонце на своїх рогах, і з цього починаються новий день і нове життя, тож вони є символом відродження», – пояснює мисткиня.

Найбільш нетрадиційною з-поміж усіх виглядає писанка Сергія Микити. На ній ті, хто знайомі з творчістю художника, легко впізнають його улюблені елементи – стилізовані лінії відбитків пальців та нейронних зв’язків. Усього писанка поділена на п’ять смислових блоків. Перший, за словами художника, символізує пластмасовий чіп. «В кожного в нас в кишені є мобільний, якому ми приділяємо дуже багато часу, фактично поклоняємося цьому пластику», – каже митець. Зображення жінки з плодом у лоні – це відсилка до об’єкта, знайденого у 1900-му році, який зберігається в музеї в Гельсінкі і символізує Матір-Природу. Також Сергій помістив на свій арт-об’єкт стилізоване зображення класичної сварги, слова, виписані на санскриті, та  символ зв’язку з Абсолютом.

«Я не писанкарка, тому до створення цієї писанки поставилася творчо, у свій спосіб, – зауважує Зіна Петровс. – Хотілося в ній зобразити наше найдавшіше коріння, те, що сягає тисяч років углиб, подати цю давню символіку у своєму креативному баченні, повернути людей до витоків. Зелено-жовту колірну гаму обрала тому, що зелений означає рівновагу, спокій, мир, а я хочу миру в нашій країні, а жовтий – тепло, яке так потрібне у житті».

Найдосвідченіші писанкарки – Ірина Надюкова, Валентина Залуніна, Леся Мартинюк, Оксана Білик  – звернулися у своїй творчості до народних мотивів і за основу композиції взяли традиційні писанки різних регіонів, але по-своєму їх переосмислили і скомпонували відомі символи.

Валентина Залуніна надихалася Церковним гімном України, написаним Миколою Лисенком на слова Олександра Кониського, який більшість із нас знає за першим рядком – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Слова з цього духовного гімну вписані у композицію на темному тлі, яка містить також фігури янголів, козака Мамая, силует храму, чоловіка та жінки.

Робота Оксани Білик називається «Волинська зірка», в її основі символ ружі або зорі.

Волинські традиції писанкарства втілила у своїй писанці Ірина Надюкова. «Я переконана, що на Великдень ми маємо підтримувати саме народну традицію, тому й створила таку писанку. Хоча також хотілося покреативити», – зізнається художниця.

«Великдень у Володимирі» – так назвала свою роботу писанкарка Леся Мартинюк. «У ній я захотіла передати яскравість весни, надії, народження нового життя, пробудження природи. За основу елементів взяла червону квітку-хрест – це, власне, і є логотип Володимира, на який я наклала символ Вифлиємської зірки, що сповістила народженні Месії. Вона символізує сонце, гарну енергетику, позитив, гармонію у житті, чого я щиро бажаю для свого міста. Також тут є дерево життя, дубовий лист – символ влади, могутності. Працюючи над писанкою, я думала тільки про Володимир – про все найкраще, найкрасивіше, що стосується нашого міста. Щоб вона вдалася яскравою і помітною», – пояснює писанкарка.

Тетяна Асмолкова створила яскраву «Писанку із писанок», розписавши велике яйце багатьма меншими писанками з різними візерунками і символами, які складаються у барвисту композицію. «За мотиви використані дитячі ескізи писанок і різні види орнаментів – геометричний, рослинний, зооморфний, змішаний, солярні та водяні знаки. У писанці бачимо ті узори, що притаманні власне нашій волинській землі. Писаночки переплетені кодом ДНК – як символ єднання з пращурами», – пояснює художниця.

А робота Катерини Юрчук поєднує писанкарські візерунки з символами сонця з традиціями народного розпису – з одного боку її ніби окриляють птахи. «Птах – це символ неба, повітря й весни, – пояснює Катерина. –  Якраз, коли приходить весна, розцвітають квіти, розпускаються листочки, відчувається ця первоздання чистота. Тому зображені вони на білому фоні. Основні мотиви моєї писанки – любов, відродження і чистота».

Писанка Наталії Ничипорук привертає увагу не лише ніжним бузковим настроєм, а й об’ємними квітами, рельєфно виліпленими на гладенькій основі яйця акриловою пастою.

Молоді мисткині Олександра Місько і Діана Шимчук відійшли від традиційного розпису і додали сучасних акцентів.

Так на ніжній писанці Діани поміж квітів стрибають великодні кролики, а на витворі Олександри на тлі синього-синього неба ширяють ангели-охоронці та білі голуби.

Кожна писанка має свій характер, що певним чином резонує із вдачею її авторки чи автора, несе певний меседж, розповідає якусь історію. Дванадцять писанок експонуватимуться у парку не менше двох тижнів. А може, і довше, якщо вандали їх не пошкодять. Принаймні, на це сподіваються і митці, які створювали їх, і чиновники, які організували акцію. Інсталяції надійно закріплені на спеціальних підставках і на них цілодобово націлені камери відоспостереження. Тож є шанс, що ці застережні заходи, а також повага містян до мистецтва, допоможе зберегти цю великодню красу.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

4 × 4 =