Реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань – академічне або професійне.
Про це повідомили на сайті Міносвіти, презентуючи результати дослідження «Реформа профільної середньої освіти»
Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним.
Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами.
«Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір. Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО», – повідомили на сайті.
Як сприймають реформу учні та батьки:
- 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення;
- 85% старшокласників підтримують реформу;
- серед батьків учнів 10 – 11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5 – 6 класів — 78%.
«Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти. Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Більш як 40% опитаних розповіли, що про професії розповідають учителі.
Тобто у закладах освіти не вистачає системного підходу до профорієнтаційної роботи й урізноманітнення її форматів. Лише одна пʼята батьків і учнів заявили, що школи організовують екскурсії на підприємства, та одна десята – ярмарки професій. Трохи більш як 20% сказали, що про професії дізнаються самостійно або від інших людей.
81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї.
56% голів територіальних громад і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.
Водночас учні 72% і студенти 71% готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання.
40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.
«З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1 – 9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — наголосив народний депутат Сергій Колебошин.
Нагадаємо, пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027 – 2029 роки.
