Пара закоханих прикордонників Аліна Паніна та Ілля Музика були у полоні російських загарбників. Іллю забрали 12 квітня 2022 року з заводу Ілліча у Маріуполі, а Аліну – 17 травня з «Азовсталі». На окупованій росіянами території залишається символ їхнього знайомства – собака Джессі.Історію нещодавно звільненого з полону прикордонника-кінолога Іллі Музики і його нареченої Аліни Паніної з Нововолинська розповіло видання «Еспресо.Захід».
Спогади про перебування у полоні
Аліна про полон Іллі дізналася від свого командування, коли була на «Азовсталі». Противник відправив списки і повідомив, що прикордонники 36-ої бригади у них.
«Найбільше, чого нам не хотілось – здаватись у полон. Це найстрашніше. Я тоді не розуміла, куди його повезли, у якому стані і трошки була паніка» – зізнається Аліна.
А трохи більше ніж через місяць, 17 травня, поневолили окупанти і саму прикордонницю. Її в полоні утримували майже пів року.
«За весь час ми не мали з Іллею жодного зв’язку. Перед моїм обміном, наприкінці літа, його батькам прийшов від нього лист. Він повідомив, що з ним все добре. Лист був написаний не його рукою. Ілля попросив про це свого побратима (це ми вже зараз дізналися), також кінолога з нашої прикордонної служби, який також був із ним там у колонії. російська федерація вимагала, щоб листи були лише російською мовою», – каже прикордонниця.
У відповідь мама йому також відправила лист, хоч не знала, чи дійде. А коли Іллю обміняли, то тоді дізнались, що лист прийшов аж через 9 місяців.
Про колонію, в якій перебував прикордонник майже нічого не відомо, адже її не було у списках ув’язнення наших військовополонених. Назви її також неможливо було знайти, розповідає Аліна. Тому ніхто не думав, що їх там можуть утримувати. Розташована вона неподалік кордону з Фінляндією.
«Полон, як полон, казав Ілля. Били, знущалися, психологічно тиснули. Це в них такі ігри – знущання над українцями. Коли я була у полоні, то також застосовували насилля. Казали, що України більше нема, що Польща забрала Волинь, Рівненщину, Львівщину – тобто всю Західну Україну до себе, мовляв, провели референдум. Морально тиснули. Фізично теж до жінок жахливо ставились», – додає Паніна.
Найважчим для дівчини було незнання, чи він здоровий, чи з ним усе добре, про що він думає, чи він знає, що жива.
«Знаю по собі, у полоні про батьків часто думаєш. Там немає терміну, скільки тобі ще залишилось бути. Просто живеш нинішнім днем і чекаєш, коли тебе обміняють. Надієшся, що заберуть, і тішиш себе цими думками. Тут це чекання на нього теж було морально важким», – ділиться дівчина.
Історія знайомства прикордонників Паніної і Музики
Ілля Музика навчався у військовому ліцеї у Луцьку. Вже 10 років працює у прикордонній службі. Познайомилась пара на роботі: Аліна їздила за кордон, де тренувала службових собак. У березні їхнім стосункам буде шість років.
«Ілля купив у мене для себе одну із собак, Джессі називалась. Власне, вона нас і звела. Наша улюблениця залишилась на окупованій території, її забрали рашисти», – з сумом згадує дівчина.
Вона додає, навіть, якби повернути час назад, то все одно пішла б на службу, воювала би та захищала кордони. «Жодної хвилини не шкодую, що пройшла цей шлях і змогла саме його пройти, змогла вижити. Жінки теж вміють воювати, вміють вистояти у полоні та дати відсіч противнику», – додає вона.
Також готовий далі воювати і планує повертатися до служби після лікування і реабілітації її наречений Ілля. Довгих два роки він не знав, що відбувається в Україні, чи жива його дівчина, батьки, й коли він їх побачить. Зі слів Іллі, переповідає Аліна, росіяни так само, як і їй, постійно давали в’язню фейкову інформацію. Що немає куди вже повертатись, що ніхто не планує їх забирати і нікому воїни не потрібні. Ці слова постійно лунали по радіо. Весь час вмикали таку інформацію, яка абсолютно протилежна реальності.
Повномасштабна війна перешкодила весіллю
Коли Ілля Музика вийшов з полону, то зателефонував батькові, сказав, що він вже в Україні і запитав, чи жива його Аліна.
«Він до останнього не знав, що зі мною, лише знав, що я була на «Азовсталі». Батько сказав, що мене обміняли і я вже вдома. Тоді одразу подзвонив мені, питав багато як я, чи зі мною все добре. Запитав, як рідні, батьки, моя бабуся. У нього взагалі багато було питань, він не знав нічого, що тут відбувається. Так само і стосовно війни», – ділиться дівчина.
Побачилась Аліна з Іллею вже у шпиталі, куди поїхали одразу наступного дня після прибуття військовополонених в Україну. Найперше, коли Ілля вийде із госпіталю, пара прикордонників одружиться.
«Ілля казав, що одразу розпишемось, як і планували зробити перед війною. У нас тоді мала бути відпустка, вже мали куплені квитки, а після приїзду додому планували одружитись. Але 24 лютого почалась повномасштабна війна…»
