Гіркими втратами позначені лютневі дні для громад району. Тут попрощалися із Героями, які віддали свої життя, захищаючи нас, країну і наше майбутнє. Запам’ятаймо їхні імена!
Артем Поліщук
(м. Нововолинськ)
Чергова важка втрата занурила у жалобу Нововолинську громаду. Прийшла звістка про смерть унаслідок отриманих поранень жителя міста Артема Поліщука, який боронив Україну на війні з російськими загарбниками.
Відбиваючи атаки ворога на найскладніших ділянках фронту у Донецькій області, Артем Поліщук 12 лютого отримав важкі поранення. Побратими евакуювали його з поля бою, однак лікарі не змогли зробити диво – на жаль, наступного дня воїн помер у госпіталі.
Герою було 42 роки. Його провели в останню дорогу у рідному місті й поховали на Алеї Слави. У нього залишилися мама, дружина, діти
Олександр Чура (Іваничі)
Жителі Іваничівської громади провели в останню дорогу свого земляка, військовослужбовця Олександра Чуру. Додому він назавжди повернувся 22 лютого.
Олександр Чура служив на посаді командира відділення взводу мотопіхотного батальйону. Мужньо і стійко виконував свій військовий обов’язок, в боях боронив Україну від ворога. Його війна почалася ще у 2014 році – тоді Олександра призвали на службу у Збройних силах. Від цього шляху – захисту рідної землі й боротьби з ворогом – не відступив і тоді, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії. Воював на Харківщині, тричі отримував поранення, після яких проходив лікування та реабілітацію у госпіталях.
На жаль, не витримало серце воїна. За Україну, її незалежність, свободу й майбутнє віддав він своє життя. Героя провели в останню дорогу земляки, друзі, побратими, рідня.
Роман Филипенко (Нововолинськ)
Нововолинцю Роману Филипенку назавжди лишиться 33. Хоч яка важко повірити в це усім, хто знав цього привітного молодого чоловіка. Здається, ще зовсім недавно нововолинські волонтери передавали йому авто для підрозділу, в якому служив. Аж ось він повернувся в рідне місто на щиті…
Роману довелося повоювати на найгарячіших напрямках. Мріяв про перемогу над ворогом і щасливе життя зі своєю родиною, наближав цей момент, як міг. Та один із боїв став фатальним – 19 лютого на Донеччині обірвалося життя бійця. Віддав його як справжній Герой – у бою.
У Романа Филипенка залишилися мама, дружина, син, рідні. Десятки небайдужих людей провели його в останню дорогу.
Редакція видання «Слово правди» висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглих захисників. Вічна шана і пам’ять Героям!
