Новини

Пригадали польоти з аеродрому у Сусвалі колишні вертолітники

Архів
15 переглядів

1 червня у моє село Жовтневе (нині Сусваль) повернулися вертолітники з нагоди створення там у 1987 році  442-ї окремого вертолітного полку. Спочатку, а нас було майже сорок, ми зібралися неподалік Юріївської церкви, поруч з якою знаходиться майданчик. Із якого ми на стареньких ЛАЗі і КРАЗі добирались до аеродрому. На зустріч з ним ми не чекали, бо це було вже під вечір. Але за круглим столом, згадуючи польоти, бойові чергування, багато говорилось про моє рідне село і його жителів.

  На початку надали слово полковнику Володимиру Мартинюку – першому заступнику командира полку (на знімку шостий зліва у першому ряду). «Я, літаючи на вертольотах, ніколи так не хвилювався, як сьогодні. Ми в цей День захисту дітей своєю зустріччю показуємо, що не старіють ветерани, і не тільки душею. Багато наших однополчан, яким вже далеко  за п’ятдесят, знову повернулися на військову службу – на ті передні рубежі, тому сьогодні їх немає з нами», – сказав він. Виступили й усі герої цієї фотографії. Звичайно, хвилювалися, багато з них очікували дзвінків своїх синів і доньок з тих страшних ліній оборони.

  В наступному році, звичайно, усі в цей день поїдемо на аеродром, адже це буде 35 років з того часу, як там сіли вертольоти усього полку. На злітній смузі, де будуть цвісти соняшники, «накриємо поляну» – запросимо тодішніх наших кухарів та офіціанток. Ой, як вони будуть пригощати молодою картоплею, огірками і редискою з тих городів, які буквально за сотню метрів від аеродрому. Буде і молочко від корів, які пасуться на ньому. Але найбільше нас будуть пригощати смачною червоною полуницею, яку ми просто попробуємо, а ласувати повеземо своїм онукам.

  Ось така вона, коротка історія цього знімку. Є село, місто, а в них люди – Україні бути!

Петро ПІДГУРЕЦЬ, третій зліва у першому ряду.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up