Новини

Реформа чи знищення: що чекає на сільські школи вже наступного року?

Новини, Освіта
190 переглядів

Кабінет міністрів продовжує реалізовувати реформу середньої освіти, що розпочалась у 2016 році. До вересня 2026 року в Україні громадам доведеться закрити усі сільські школи, де навчається менше 60 дітей. Учнів переведуть в опорні заклади середньої освіти, що розташовані в більших населених пунктах. Разом з тим, з 2025 року частина шкіл перейде на 12-річне навчання. Чим зумовлені такі зміни, а також чого чекати школярам, розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

Закриття сільської школи занепад села

Цього проку українськими школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету України. З 1 вересня 2025 року уряд не фінансуватиме зарплати вчителів у школах, де навчаються менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – тих, де менше 60 дітей. Утім, це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5 – 11 класів. Таким чином, громади матимуть вибір – залишати середні і старші класи у сільських школах, фінансуючи їх з власного бюджету, або ж закривати їх, а учнів возити до більших шкіл. Обсяг малочисельних шкіл в Україні є доволі значним, приміром на Харківщині така  кожна п’ята, а на Львівщині шкіл, де навчаються менше 45 учнів –  48,  усі вони можуть бути закриті за рік.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють таке рішення кількома факторами. Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи, або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього діти не мають належного рівня взаємодії один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах з малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання вчителями непрофільних предметів. Водночас, на освіту одного учня в селі держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисяч гривень а у місті – 24,4 тисячі. Крім того, за оцінками міністерства, рівень освіти в сільських школах поступається рівню освіти у містах: про це, зокрема, свідчать результати Національного мультипредметного тесту 2023 року. “Освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю”, — зазначили в МОН.

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що таке рішення уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. “Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А нині ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже нема”, — каже фахівець.

Дванадцятирічна школа: одружені випускники та професія після ліцею

Інше освітнє нововведення, що очікується найближчими роками, – перехід на 12-річне навчання в школах. Відповідні пілотні проєкти в деяких школах розпочнуться наступного року, а по всій країні 12-й клас впровадять з 2027-го. У Міністерстві освіти пояснюють таку необхідність великим навчальним навантаженням учнів старшої школи та впровадженням профільної освіти у старших класах, а також підвищенням якості освіти в цілому. Як зазначає заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, у 10 класі буде найбільша кількість обов’язкових предметів, яка зменшуватиметься з кожним наступним класом. Інший аргумент за збільшення кількості класів – адаптація української освіти до європейської. “12-річка є євроінтеграційним кроком. Тому що 19 країн Європи мають 12-річну систему навчання, а 17 країн — 13-річну”, – стверджує заступник міністра освіти Андрій Вітренко.

Паралельно планується розвиток мережі професійних ліцеїв, аби учні після дев’ятого класу мали вибір: продовжувати освіту, здобуваючи професію, або ж закінчувати старшу школу, орієнтуючись на вступ до університету. “Основний задум реформи – це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій”, — пояснює секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Водночас, Ігор Лікарчук ставиться до переходу на 12-річне навчання в запропонованому вигляді  критично. “Так, ми чи не єдина країна в Європі, в якій немає 12-річки. Але при цьому мовчимо, що в інших країнах відлік 12 років розпочинається із 3, 4, 5 років. Щоб випускники не закінчували 12-річку в дітородному віці. Це також дуже важливий мотиваційний чинник: чи варто дитину віддавати до школи, яку вона закінчить майже у 19 років. Якість освіти залежить від двох чинників. Перший – мотивація учня отримати якісні знання. Другий – якісна і продуктивна робота вчителя. Що в нас робиться для того, щоб запровадити нові мотиваційні чинники для здобувачів освіти? Нічого! У суспільстві давно сформувалося переконання, що стати багатим і успішним можна і без якісної освіти”, – підсумовує фахівець.

Коментарі
Теги: реформа, Сільська школа
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up