Лише четверо у районі і п’ ятеро у місті залишилось наших земляків, які народилися у рік Дерев’яного Бика, яким був 1925-й, отож наступного року їм виповниться 96 років.
Людям цього покоління нелегко доводилося у житті, юність їх обпалила війна, вони пізнали важкі роки відбудови після неї, важко працювали і ростили дітей, сподіваючись, що вони вже житимуть ліпше. Один із них – колишній фронтовик часів Другої світової Микола Мороз із села Бегета.
Він народився 1925 року за кілька днів до зимового Миколи, тому й ім’я йому батьки доли на честь цього небесного покровителя. Усіх трьох дітей, які росли у цій родині, батьки змалечку привчали до праці і по можливості старалися дати їм хоч якусь освіту. Допитливий Миколка, який особливо любив математику, закінчив чотири класи польської, а тоді, вже після 1939 року, ще три вже української школи. Як на ті часи, це давало йому статус чи не найосвітченого серед ровесників у селі. Після нелегких часів фашистської окупації у 1944-му, коли гітлерівці вже відступили з волинської землі, сільських хлопців почали мобілізовувати до війська. Так Микола потрапив аж у далеке місто Сурок тодішньої Маріїнської автономної республіки СРСР, де юнаків начали вправлятися з відомим ще з часів громадянської війни кулеметом «максимом».
Тодішній Радянський Союз воював ще й з Японією. Запасний спецполк, де служив і Микола Мороз, відправили у Хабаровськ, а звідти – у Манджурію, довелось пройти монгольською пустелею Гобі, повоювати на півострові Цинь Джоу, де у бою з самураями волинського юнака важко поранили, після чого його двічі оперували. Після одужання молодого солдата направили в авіачастину, що дислокувалася у Китаї. Після закінчення Другої світової аж до 1950 року Микола служив у Забайкаллі і аж тоді повернувся у рідні краї, де працював у місцевому колгоспі обліковцем на тракторній бригаді. У рідному селі зустрів і свою суджену Ганну, яка вже 17 літ, як відійшла у Засвіти. З нею виростили двох синів і доньку. Микола Гаврилович за якийсь час перейшов працювати у торгівлю, був у Микуличівському сільпо і бухгалтером, і ревізором, завідував магазином.
Не так давно Микола Мороз відзначив 95-річчя. Але, попри поважний вік, він ще досить бравий чоловік. Де секрети довголіття? Сам ветеран бачить їх у здоровому способі життя, позитивному ставленні до світу, а ще вважає, що це від мами Марії, яка прожила 99 літ.
А щодо гороскопів і всіляких там їхніх знаків, то ніхто раніше цим не переймався. Але якщо основною ознакою року Бика, у який родився і Микола Мороз з Бегети, є працелюбність і наполегливість, то тут зірки аж ніяк не помилилися.
Ніна МОСОРУК.
