На головну Новини Рік Бика-1973: Тренерка, яка майстра спорту виростила

Рік Бика-1973: Тренерка, яка майстра спорту виростила

312

У тендітної і стрункої Олени Медведюк стільки внутрішньої сили, що й символ прийдешнього року позаздрив би. Саме вона більше 15 років тому започаткувала у місті секцію художньої гімнастики, вихованки якої щороку збирають грона нагород на престижних змаганнях і турнірах. А ще – виховала чимало КМСів і майстра спорту.

Народилася Олена в німецькому Дрездені, де служив батько, військовий хірург. Майже все дитинство провела в російському Іваново, з шести років займалася художньою гімнастикою, здобула звання кандидата в майстри спорту. До Володимира переїхала вже у випускному класі, закінчувала навчання у тоді ще російськомовній ЗОШ №3. Але обоє батьків Олени українці, батько родом із Зимного. Тому після його виходу на військову пенсію родина осіла у Володимирі.

- реклама -

Після закінчення школи Олена здобула вищу освіту в Луцькому педагогічному, навчалася на російській філології, уже згодом в Академії рекреаційних технологій та права отримала другу вищу, уже суто по спорту. Але й тоді художня гімнастика – любов усього життя – дівчину не відпускала. Секцій з цього виду спорту наприкінці 90-х не було. Тому довелося Олені створювати її з нуля.

 – Поспілкувалася з Олексієм Зінкевичем, директором спортшколи, який був дуже зацікавленим у розвитку нових видів спорту. Він казав таку фразу: «Футбол, бокс – це все є. А мені хочеться «скрипку». Мав на увазі естетичні види спорту, такі як художня гімнастика, – розповідає тренерка. – Втім, спочатку відкрити секцію нам не дозволили, бо і в Луцьку в ДЮСШ цього виду спорту не навчали. Тому певний час  працювали напівофіційно, в межах іншого відділення. Уже й нагороди зі змагань привозили, коли нарешті отримали дозвіл на створення окремої секції.

Олені на той момент було трохи за 20, а завдання перед нею стояло непросте, адже починати якусь серйозну справу завжди складно. Але зате мала й велику групу підтримки з числа жінок, які залюбки приходили до неї на заняття з аеробіки, стрейчингу та йоги і нетерпляче чекали, коли ж з’явиться можливість для їхніх донечок навчатися художній гімнастиці. І відколи вона таки з’явилася, учениць в Олени Медведюк, а потім і в її колег-тренерів не бракувало.

Що вважає своїм головним досягненням у ролі тренерки?

«Маю багато кандидатів у майстри спорту з числа своїх вихованок, спортивних нагород, які завоювали наші гімнастки, – і не злічити. Але найголовніше для мене – це те, що вдалося виховати майстра спорту з художньої гімнастики. Це Ірина Філіпова, яку у місті знають також як «Княжну Володимира-2012». Зараз вона викладає в елітній Академії сучасної освіти «А+», що теж неабияке професійне досягнення. А стати майстром спорту – це  величезна праця. І самої дитини, бо це дуже складний вид спорту, іїї батьків, бо участь у змаганнях вимагає суттєвих фінансових вкладень. І тренера також – бо треба вкласти чимало зусиль, щоб довести юну спортсменку до такого рівня. І я дуже пишаюся, що нам усім це вдалося», – каже Олена.

Олена Медведюк з Іриною Філіповою

Вона може чимало розповідати про своїх вихованок, які стали кандидатами у майстри спорту і продовжують розвиватися та будувати кар’єру в Києві, Львові, Харкові. Часто приїжджають, спілкуються з маленькими гімнастками (а займаються у секції дівчатка з трьох років), надихають їх на нові звершення.

Художня гімнастика для Олени Медведюк – це не просто робота, а покликання, яке забирає практично увесь час. Окрім власне тренерської роботи, вона сама шукає музику для виступів дівчаток  і разом з колегами працює над їх постановкою, робить обробку мелодій. Цей вид спортудає широкий простір для творчості, втілення нових задумів, цікавих підходів. І це одна з причин, чому вона так віддано любить свою справу.

У характері Олени є багато рис її «покровителя» – Бика: терплячість (але випробувати її, зауважує тренерка, таки не варто), шалена відданість своїй справі, аж до трудоголізму, певна внутрішня консервативність, яка, втім, не стосується роботи. Але й романтики їй не бракує. «Я дуже довго в душі була романтичною дитиною, і досі цей романтизм у мені є, – зізнається Олена. – Він дуже допомагає у гімнастиці, в складанні постановок і композицій, адже це надзвичайно цікавий творчий процес. Кожен виступ – це маленька історія, яку гімнастка має розказати мовою тіла».

Новий рік Олена Медведюк, як і зазвичай, святкуватиме удома. Без гучних застіль – у них в родині немає «культу їжу», тож обійдуться легкими салатиками, печеними курочкою або рибою. А нашим читачам вона бажає, аби прийдешній рік був менш складним, ніж 2020-й, і щоб вдалося подолати усі хвороби, які цього року струсили весь світ. А  ще –  здоров’я і сил, віри у себе і хороших, надійних друзів. Усе ж інше людина може купити собі сама.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

5 × пять =