«Ви знаєте як гарно росте пшениця? Спочатку поле таке зелене-зелене, а потім стигле і золоте. Дивишся на ті колосочки, що пригинаються до землі і розумієш, що то хліб виріс», – так про свою роботу, якій присвятила пів століття розповідає одна із найстаріших мешканок Володимира Ганна Морозова.
Народилася жінка в рік Земляного дракона далекого 1928 року і на початку 50-х років з дипломом агронома за направленням приїхала на роботу у Володимир. Можливо, саме завдяки гороскопу любов до праці на землі стала для Ганни Михайлівни сенсом життя.
«Пригадую, як вперше приїхала та пішла на роботу. Відвезли мене в один колгосп, іду біля корівника, а поруч поле конюшини – біла, рожева і пахне так. Думаю, Боже, як тут гарно!»
Дійсно народженим в рік Дракона притаманна романтичність. Тож, коли до Ганни у Володимир приїхав однокласник Михайло – вирішила, що це доля. Одружилися, виховали двох синів. Але уже тридцять років як Михайло на Небесах.
У нашому місті пані Ганна працювала в управління сільського господарства. Багато їздила колгоспними полями. Через це її часто називали «Агрономкою». До її обов’язків входило перевіряти, як сходить зерно, чи чисте збіжжя їде на відправку за кордон.
Голови колгоспів не дуже любили Ганну Олександрівну, бо мала звичку перевіряти нарахування трудоднів колгоспникам. Як правило, їх спеціально писали менше, аби згодом і заплатити мізер. Вона ж цінувала ту важку працю колгоспників і не раз змушувала керівництво колгоспів чесно писати трудодні.
«Я дуже любила сільськогосподарську роботу. Як тільки світало, йшла з дому на роботу. Отримала квартиру на вулиці Шевченка, а поруч клаптик городу. Від квартири на площі міста відмовилася, аби бути на землі, бо ми з чоловіком тримали тут господарство: свині, гуси, качки», – пригадує пані Ганна.
Життя Ганни Морозової минуло в полях, на свіжому повітрі та в постійному русі. Мабуть, саме тому у свої 95 років має ясний розум та чудове почуття гумору, бо коли розповідає, що має четверо внуків та трьох правнуків, то додає «ще мені підкинуть».
Ярослава КОЛОСКОВА
