На головну Новини Рік Щура-1960: Завжди дивиться у майбутнє головна фінансистка району

Рік Щура-1960: Завжди дивиться у майбутнє головна фінансистка району

264

Мало хто так добре дружить із цифрами і настільки доступно може пояснити тонкощі і деталі формування бюджету, як начальниця фінансового управління райдержадміністрації Олена Бондарук. Народжена у Рік Щура, ця жінка, як і її східний «покровитель», любить постійно навчатися чомусь новому і не боїться змін.

У сфері фінансів Олена Григорівна працює все життя. Хоч, зізнається, у дитинстві більше душа лежала до вчителювання, та склалося так, що замість педагогічного вишу обрала фінансово-економічний інститут у Тернополі. Повернулася у рідний Володимир і займалася бюджетними справами. В якийсь момент вирішила спробувати себе в чомусь новому і з державної служби пішла в Приватбанк, відділення якого щойно відкрилося в місті. Розбудовувати банківську структуру «з нуля» було доволі цікаво, згадує Олена Григорівна, але зрештою зрозуміла, що у сфері бюджету працювати цікавіше і комфортніше. Так повернулася у район, де вже 21 очолює фінуправління.

- реклама -

– Мені по життю щастило на вчителів, від школи до курсів підвищення кваліфікації. Нас завжди вчили дивитися вперед. Можливо, це пов’язано і з особливостями професії, адже бюджет – це завжди про планування, стратегія, прогнози. Але я по життю не розумію людей, які чіпляються за минуле. Його треба пам’ятати, шанувати, робити висновки – і рухатися далі, – каже вона.

Тому коли почався процес децентралізації (а наш район вступив у нього одним з перших і став одним із 24 в Україні, які повністю охоплені  об’єднаними громадами), ОленаБондарук не сумнівалася, щоці зміни підуть селам і людям, які у них проживають, на користь. «Приємно, що у громадах знайшлисялідери, які повели людей за собою, що завдяки злагодженій командній роботі все вдалося. Зараз тішуся, коли бачу, як почали розквітати, розвиватися села», – каже вона.

ОленаБондарук  – лояльна до своїхпідлеглих шефиня. «У мене один принцип: забезпечити комфортн іумови  й отримати потрібний результат», – каже вона. Улюблена робота займає багато часу, а дозвілля присвячує дому й сім’ї – порядкує білябудинку, спілкується з внуками, їх має четверо. Родина у них дружна – можливо, ще й тому, що в рік Щура народилися і чоловік Олени Григорівни, і свати. Донька з чоловіком щонеділі навідуються в гості, а син, сподіваються, до свят повернетьсядодому на ротацію, адже служить у 14-й бригаді.

До символів прийдешнього року люди ставляться по-різному: хвостаті пацючки – то вам не ніжні домашні котики. Одні їх люблять, тримають як домашніх улюбленців, інші – жахаються. Мишей Олена Григорівна не боїться, а про щурів говорить приязно, адже вони, як і всі інші живі істоти, створіння Божі. «Коли я була школяркою, то вечорами, як робила уроки, до мене мишка прибігала. Я її хлібом підгодовувала. А згодом на заняттях з цивільної оборони нам розповідали, що у випадку ядерної війни виживуть тільки щурі. Вже це викликає до них певну повагу», – усміхається жінка.

Найбільша радість, каже Олена Бондарук, – щоб у сім’ї всі були здорові, щоб у родині усе булогаразд. Цього й бажаємо нашій героїні та усім читачам у прийдешньому році!

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

8 + чотири =