На головну Новини Рік Щура-1984: Нетерпляча і результативна Люба Саць

Рік Щура-1984: Нетерпляча і результативна Люба Саць

227

  Ерудована, товариська та працьовита – народженій у рік Щура Любові Саць притаманні усі головні риси цього знаку китайського гороскопу. Себе ж очільниця відділу проектної діяльності міськвиконкому  вважає такою ж метушливою, як мишка, адже усе звикла робити швидко. Має також непогану інтуїцію, котра часто стає у нагоді у різних життєвих ситуаціях.

Жінка-керівниця, матуся, дружина і просто непересічна творча особистість народилась у рік Дерев’яного Щура у  Дублянах Львівської області, де і минуло усе її дитинство та юні роки. Мріяла з дитинства стати лікарем, але так як вступити до медичного не вдалось, пішла навчатись в аграрний університет, що знаходиться у її рідному містечку. В студентські роки була дуже активною – встигала і навчатись гарно, і займатись громадським життям навчального закладу, а у період літніх канікул підробляла у туристичному Львові.

- реклама -

Найчастіше це була робота офіціантки у кафе та ресторанах, але однією з перших робіт був  нелегальний продаж піратських  DVD-касет. Люба із посмішкою пригадує, як махала тими касетами просто на вулиці перед автомобілями. Хоч і соромно було спочатку, але заробіток був дуже пристойний, адже за день заробляла стільки, скільки її мама за цілий місяць.

Зростала Люба у багатодітній неповній родині, тому працювати і ставати самостійною довелось рано – уже з 14 років підробляла нянею. Скільки себе пам’ятає завжди економила гроші, які мама давала на булочки у школі, а цукерки, подаровані на Миколая, як справжня ощадна мишка, розтягувала аж до 8 березня.

У Володимир-Волинський переїхала у 2005 році після одруження із місцевим парубком. Як і усім людям, народженим у рік Щура, Любі не важко було адаптуватись у новому місці, адже, як сама жартома зазначає, що змогла б, мабуть, прижитись і на Марсі. Невдовзі після переїзду пішла шукати роботу до центру зайнятості, за посередництвом котрого влаштувалась менеджером на фірму, яка займалась продажем молдовського вина. Та коли перебувала у відпустці по догляду за дитиною, фірма припинила своє існування, тож довелось шукати нове місце роботи. У тому ж таки центрі зайнятості їй запропонували вакансію хімлаборанта на міському водоканалі. Тож, узявши свій агрономічний диплом, в додатку до якого вказано кілька різновидів хімії, які залюбки вивчала в університеті, пішла на співбесіду до директора.

Саме з роботи на водоканалі почався новий етап у її кар’єрі – тут вона познайомилась із польськими партнерами з якими місто реалізовувало спільний проект «Чиста вода на Побужжі». До роботи над першою фазою проекту долучили і молоду лаборантку. «Треба боятись своїх мрій, бо вони мають здатність збуватись» – одне із життєвих кредо Любові Саць. Адже саме завдяки проекту, невдовзі в лабораторії з’явились усі ті нові пристрої, яких так не вистачало у її роботі. Та не довго їй довелось цим тішитись, адже невдовзі  перейшла на роботу до управління ЖКГ міськвиконкому, де за декілька років очолила новостворений відділ проектної діяльності та міжнародного співробітництва.

За чотири роки роботи за її плечима – десятки написаних і виграних проектів та участь у різних тренінгах та семінарах, куди їздить підвищувати кваліфікацію. Без зайвої скромності Люба зауважує, що дуже любить гроші, тож вже давно могла застосовувати свої знання та вміння у більш прибутковій справі, проте моральне задоволення від роботи для неї іще важливіше, а  отримує його лише тоді, коли у ній присутня певна соціальна складова.

Однією із негативних рис характеру Люба називає свою нетерплячість, адже любить лише швидкі результати, тому навіть у творчості надихається тими видами рукоділля, де не має тривалих у часі процесів. У вільний час жінка вишиває бісером та шиє симпатичні фетрові іграшки. До цьогорічних новорічних свят виготовила уже цілу колекцію ялинкових прикрас у вигляді симпатичних мишенят. Але якщо у хенд-мейді вона здебільшого відтворює побачені в інтернеті зразки, то на кухні Любов справжній імпровізатор – каже, що може почати готувати печене м’ясо, але в результаті, вийде зовсім інша страва. Не лише смачна, а і естетично оформлена. Проте готує Люба нечасто, адже здебільшого удома куховарить її свекруха.

Особливий відбиток у  житті жінки відклав той період, коли вона грала в народному аматорському театрі «Різнобарв’я». Зізнається, що пішла туди із дещо корисливою ціллю – аби позбутись страху публічних виступів та покращити дикцію. Та згодом, завдяки керівниці театру Ларисі Половньовій, Люба закохалась у театр і по-справжньому відкрила свою багатогранну творчу натуру у кількох головних ролях.

Останнім часом Люба не уявляє свого життя без бігу. І хоча вона завжди займалась різними видами спорту та останні роки не могла виділити  достатньо часу на тренування. Надихнув на біг приклад піар-менеджера «Епікуру» Дарії Поддубецької, з якою почала бігати на стадіоні, а зараз і сама вибігає на пробіжки у будь-яку погоду. Потім записалась у нову студію «Кузня тіла», де вже декілька місяців із насолодою займається.

Тетяна ІЗОТОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

13 − чотири =