На головну Новини Рік Тигра – 1938. Хто ідеями сипле і спокою владі не дає

Рік Тигра – 1938. Хто ідеями сипле і спокою владі не дає

40

     Тигри протягом усього свого життя дбають про територію, на якій проживають, і з усіх сил захищають її. Для них – це місце має величезне значення, бо ж тут їхній маленький всесвіт. І хоч герой цієї публікації володимирчанин Петро Веремеєнко лише від нас дізнався, що його символом року є саме ця тварина, погоджується, що декілька спільних рис у характері простежуються.

Петро Петрович ще з початку незалежності України невтомно намагається зробити місто, у якому мешкає більшу частину свого життя, де створив сім’ю, найкращим у країні, доступним для усіх, розвинутим, де комфортно і затишно кожному. Так, як тигр бореться за здобич, так і цей чоловік намагається вибороти кращі блага для містян. Скільки ідей він уже озвучив, скільки пропозицій назвав владі, скільки зусиль доклав для реалізації своїх намірів – не злічити. Багато лишилося нездійсненим, та чоловік не здається і наполегливо стукає у владні кабінети, пише у найвищі інстанції, засипає актуальними запитаннями тих, у чиїй компетенції давати на них відповіді.

- реклама -

       У Володимир Петро Петрович вперше приїхав у 1959 році за направленням на роботу після закінчення вишу у Мелітополі, а родом він з Гомельської області Білорусі. Впродовж двадцяти років він електрифікував Волинь, адже працював в тодішньому «Сільенерго» (після реорганізації «Районні електромережі»). Був фахівцем своєї справи, тому згодом свої знання і досвід передавав молодому поколінню. Працював у Нововолинській філії «Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського» завідувачем лабораторії, а згодом і аж до пенсії викладав електронізацію і винахідництво у тоді ще ПТУ-23.

   У те, що кожен із нас може творити історію, Петро Веремеєнко повірив, коли Україна стала незалежною. Саме тоді він активно взявся доносити свою життєву позицію, і коли на очах уся промисловість занепадала, закривалися заводи і фабрики, призупинилося будівництво великих об’єктів, намагався змінити ситуацію. Звернувся до влади і запропонував 45 варіантів, як розвивати місто, щоб вивести його на високий рівень життя й добробуту. Приміром, виступав за збереження й продовження добудови багатоповерхівки, що почала зводитися поблизу скотофуражного ринку (лишалося побудувати лише п’ятий поверх). Пропонував квартири там виділити для лікарів, освітян, правоохоронців та держслужбовців. Та будинок зруйнували. Було ще чимало ініціатив, які не втілено, а є й такі, які реалізовані.

   Традицій святкування Нового року Петро Веремеєнко дотримується, любить дивитися святкові концерти на телеканалах, а також слухає традиційні виступи-вітання президента.

    Напередодні свята, коли хочеться, щоб усе омріяне збулося, Петро Петрович надіється, що багато хороших проектів буде втілено. Він покладає надії на сучасну молодь, нову владу, яка, за його словами, робить правильні кроки, зокрема, дбає про розвиток лікарні. Чоловік каже, що хотілося б, щоб уже найближчим часом на території біля лікарні збудували новий гуртожиток для медиків, щоб поряд з в’їзними знаками у місто висадили калину, щоб музейники та працівники заповідника включили до переліку історичних пам’яток гідроелектростанцію, що на Заріччі поблизу Білих берегів, почистили річку Риловицю. Загадане перед Новим роком має властивість збуватися, тож нехай так і буде!

Валентина ТИНЕНСЬКА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

сім + одинадцять =