«Робототехніка – це те заняття, завдяки якому діти не лише опановують чимало корисних навичок у галузі проєктування, конструювання і програмування, розвивають увагу, уяву, а й вчаться не боятися помилятися», – каже вчитель інформатики ліцею №5 ім. А. Кореневського Андрій Динько. З кінця листопада він веде ще й гурток робототехніки для учнів трьох вікових груп. А обладнання та усі необхідні матеріали для занять цією захопливою прикладною наукою ліцей отримав завдяки перемозі у конкурсі «Назад у майбутнє» від швейцарсько-української компанії у рамках Програми EGAP, про що ми уже розповідали на сторінках газети.
Разом із STEАM-обладнанням для цікавого пізнання точних наук – фізики, хімії, біології отримали і набори для робототехніки на базі LEGO та Arduino. Розраховані вони для учнів різних вікових груп – саме за цим принципом і побудовані гурткові заняття.
Андрій Юрійович розповідає, що учні початкових класів складають LEGO механізми та механічні конструкції, таким чином у ігровій формі пізнають фізичні явища, що в майбутньому допоможе їм при побудові корпуса робота. Школярі з четвертого до восьмого класу вивчають, так би мовити, елементарну робототехніку, а старші серйозніше заглиблюються у процеси й створюють роботів уже з допомогою 3D-принтера і мікросхем та чіпів. Оскільки наборів обмежена кількість, то одночасно займатися можуть четверо-шестеро дітей, а загалом гурток робототехніки в ліцеї відвідують близько двадцяти учнів. Це заняття наразі більше захоплює хлопчаків, однак і дівчата зацікавлено конструюють роботів. Вчитель наголошує, що робототехніка дозволяє себе проявити кожному учневі, головне – мати бажання цим займатися.
«Когось лякає думка, що, можливо, потрібні глибокі знання у програмуванні, тому наголошую, що все вивчаємо поступово, я завжди підкажу, допоможу», – каже Андрій Юрійович.
Роботів, як і звичні конструктори LEGO, складають за наданими інструкціями – кожна для окремого з наборів.
«Урок починаємо з того, що розглядаємо, який робот будемо конструювати. Тоді діти розділяються на підгрупи, щоб спільно складати котрусь із частин, а опісля поєднуємо окремі елементи у єдиний механізм. Наступний етап – програмування: розглядаємо алгоритм, що подібний до середовища Scratch – це блокова мова, тобто, наче пазликами програмуємо робота на певні дії, проводимо тестування. Цікаво, що у підсумку є можливості удосконалити створене, додати деталей або змінити чи відкорегувати програму, щоб робот виконував інші дії», – розповідає вчитель.
За словами Андрія Динька, переваги такого навчання у тому, що діти не бояться робити помилки, адже з першого разу не завжди усе складається ідеально, вони вчаться шукати інші варіанти, приймати рішення і випробовувати, чи їхня ідея матиме результат і який саме. Такі заняття розвивають уяву, індивідуальність. А у перспективі пізнання конструкторського мистецтва та азів програмування дає чудове підґрунтя задля того, щоб визначитися з майбутнім фахом і, можливо, обрати професію інженера чи програміста.
«Починаючи з восьмого класу, ми глибше вивчаємо робототехніку, подібно до того, як її опановують на технічних спеціальностях у деяких університетах. Тобто якщо порівнювати з роботами на базі LEGO, де діти відразу бачать результат, тобто один урок – один робот, то тут уже процес складніший – розпочинаємо з основ і з кожним уроком вивчаємо певні елементи, компоненти електричного кола, ази побудови схем, а також програмування на мові С++ (використовується також для створення ігор, розробки веб-сайтів). Зі старшокласниками на одному чи кількох заняттях складаємо робота, а на наступних його програмуємо, у майбутньому плануємо додати 3D-моделювання, адже поки що лише видруковуємо готові 3D-деталі, які йдуть у наборі», – розповідає Андрій Динько.
Щоб поповнювати кількість наборів робототехніки ліцей бере участь у змаганнях, які проводяться між закладами освіти, які теж отримали STEАM-обладнання у рамках проєкту. За умовами конкурсів, переможці мають отримати додаткові набори робототехніки. У березні ліцей № 5 представив на конкурс п’ять сконструйованих роботів: один оминає перешкоди, робо-потяга, робо-мишку, робо-дискотеку та робота-швидкохода. Кожна з команд самостійно придумувала концепцію робота, з чого він буде складатися, які датчики використовувати, потім конструювала і програмувала пристрій. Доки очікують результатів цього конкурсу, готуються до наступного, який відбудеться уже днями. Цього разу учні 8-9 класів спроєктували на базі Arduino свій функціональний пристрій для вимірювання температури і вологості в приміщенні, показники якого відображаються на дисплеї і за наявності мережі Wi-Fi – на смартфоні, де відображатимуться не лише їхнє значення, а й буде побудовано графік за шкалою часу.
Валентина ТИНЕНСЬКА
