На головну Історія Ритму старому Володимиру задавали інтелігентні міщани. Четверта частина.

Ритму старому Володимиру задавали інтелігентні міщани. Четверта частина.

103

Міжвоєнний Володимир красувався вишуканими цукернями, брендовими магазинами і маленькими продуктовими крамничками. Адвокатські контори, чепурні аптеки та перукарні відчиняли перед міщанами свої двері. Володимир був справжнім європейським містом.

Бургомістр

- реклама -

Леон Сухоржевський народився в 1884 році. Служив в першому уланському полку польських легіонів. Пізніше – у сьомому Люблінському полку. Звільнившись у запас, 1924 року одружився з Альданою Крижанівською. У сім’ї було два сина – Ярослав-Леон та Ленек-Генріх.

З 1924-го до 1931 року мав фермерське господарство у польській колонії Калиновка (Вербська волость, Володимирський повіт). Був членом спілки військових осадників, президентом Волинської сільськогосподарської палати. З 1931 по 1934 роки працював заступником міського голови, а з 1934 року – бургомістром Володимира-Волинського.

Після початку Другої світової війни став військовим командиром Володимира-Волинського. Після вступу Червоної армії в місто вирішив втекти у Польщу. Після війни працював бухгалтером у Любліні.

Родину Гольштейнів розстріляли в П’ятиднях

Єврейську сім’ю Гольштейнів у місті знали всі. Навіть селяни частенько вчащали до їхньої крамниці, бо лише тут торгували плугами, боронами та іншим сільськогосподарським ренаментом. Звісно, така справа була прибутковою, зважаючи на те, що багато людей у місті та довколишніх селах жили з праці на землі.

Гольштейн побудував триповерховий будинок, який зберігся донині (приміщення районної ради). Родина мешкала на третьому поверсі, а на перших двох містився великий магазин промислових товарів. Будинок мав трохи інший вигляд (зокрема не збереглися балкони) і був пофарбований у два кольори.

Коли розпочалася Друга світова війна і німці окупували Володимир, у будинку Гольштейнів нацисти розмістили гебітскомісаріат. Магазин одразу закрили, а доньку господаря взяли за перекладачку.

Сім’я Гольштейнів була розстріляна нацистами поблизу села П’ятидні. Як стверджують очевидці цих жажливих подій, доньку, яка була перекладачкою, врятував німець, який очевидно її знав. На її очах була вбита родина, попри сльози і крики, німець дав дівчині одяг і наказав тікати. Коли не послухала, він її вдарив і знову наказав втікати. Коли побігла і зупинилася через кілометр, він вистрілив у її бік. Кулі пролетіли над головою. Дівчина вижила. Емігрувала і проживала в США.

Володимир Сапригін – найуспішніший адвокат міста

Сапригін мав у місті Володимирі успішну адвокатську контору. І славився як спеціаліст у шлюбно-розлучних справах. Зі «Списку адвокатів та юристів адвокатської колегії в Любліні на 1 травня 1935 року» дізнаємося, що його контора була на вулиці Устилузькій, 33.

Про цього адвоката розповідає Наталія Грабарчук, адже її батько Назар Васильович працював у нього секретарем. У сім’ї Сапригіних єдиний син Владислав ріс справжнім красунчиком. Не одне дівоче серце стискалося, коли він проходив повз, а коли дарував свою посмішку, то це було «справжнім щастям». Дружина, звісно, теж була дуже гарною і неабиякою модницею. Її у місті називали «пані меценатова». Одного разу, згадує Наталія Назарівна, один з власників магазинів, місцевий єврей, зустрівши її маму, сказав: «Пані Грабарчукова, я привіз з Парижа дві шикарні сукні. Однієї вже нема. Її купила пані меценатова Сапригіна, а ще одна якраз на вас лишилася».

Звісно, Олені Грабарчук захотілося мати таку сукню, а її чоловік Назар дав дружині гроші і сказав: «Іди і негайно купи собі цю сукню, бо ти не гірша пані меценатової».

Очевидно, що під час Другої світової війни, або ще до неї родина Сапригіних виїхала у Польщу. Бо у списку адвокатів Любліна за 1960 рік є запис «Колектив адвокатури Володимир Сапригін, Владислав Сапригін, тел. 54-06».

Сапригіни ще довго листувалися з родиною Грабарчуків. Як розповідає Наталя Назарівна, коли її тато повернувся із заслання, то написав Володимиру Сапригіну лист, де попросив надати довідку, що він працював у нього секретарем, для нарахування пенсії. Адвокат Сапригін таку довідку люб’язно надав.

Якщо серед вас, читачі, є ті, хто пам’ятає про згадані сім’ї, просимо поділитися інформацією. Телефон історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» 3-89-89.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

три × 4 =