У концертній програмі на «Володимирськім узвозі» вистули Юля та Аня Акієві – фіналістки конкурсу «Битва талантів», учасниці багатьох пісенних проектів і просто талановиті дівчата.
Зустріла мене сім’я Акієвих у вишитих сорочках із привітними усмішками на обличчях. Дівчата щиро і захоплено розповіли про свої успіхи і плани.
– Діти співають змалечку, – розповідають батьки юних співачок Роман і Василина. – Спочатку віддали їх до музичної школи у клас фортепіано і скрипки. Вже пізніше Юля та Аня почали співати. Піти на вокал було спільним рішенням доньок і батьків – навчаються дівчатка у класі Наталі Вавринюк, про яку тепло відгукуються обидва покоління Акієвих.
На запитання, чи спів стане у майбутньому професією,чи залишиться лише хобі, батьки дали відповісти дочкам. Вони ж в один голос сказали, що хочуть стати вчителями вокалу і планують навчатися у музичній академії.
Вдатися дівчатам було у кого, їхній дідусь протоієрей Євген Шевчук, якого на Володимирщині знають і поважають як районного декана церков Київського патріархату, сам у юності навчився грати на багатьох інструментах, а бабуся і прабабуся дуже гарно співали. Юля та Аня побували вже і на міських конкурсах(«Юні голоси») і на обласних(«Яскраві діти України»).
А нещодавно повернулися із «Купальської квітки» зі Львова. Там вибороли гран-прі у молодшій категорії за виконання пісні «Мальви», присвяченої гірким подіям нинішньої війни і болю втрат близьких людей. У багатьох глядачів та й членів журі під час співу сестер блищали на очах сльози. Головну нагороду фестивалю Анна і Юлія одержали із рук відомої української оперної діви Наталії Шелепницької. Привезли додому і призи та подарунки, а також сертифікат на придбання товарів у магазині «Єва». До речі, крім Акієвих, на цьому конкурсі відзначені й інші володимир-волинці – пятирічна Христина Демчук та вокальне тріо із районного будинку школяра.
Мріють Юля й Аня побувати на шоу «Україна має талант» і «Голос. Діти». Проте батьки щодо цього мають власну думку:
– Наші дівчатка зовсім нещодавно почали їздити на конкурси, вокалом займаються тільки два роки. Вчителька каже, що їхні голоси ще треба розвивати.
Думок покинути вокал у дівчат ніколи не було, скоріше, їм інколи треба нагадувати про фортепіано і скрипку. А наразі ніякі труднощі не можуть погасити співочого запалу Ані та Юлі, співають вони постійно і де б не були.
Чи не відчувають страху перед виходом на сцену? «Виступати не боїмося, але хвилювання інколи буває. Намагаємось у таких випадках відразу брати себе в руки». Тато ж додав, що з ними часто їздить викладач, Наталя Панасівна не лише розспівує дітей перед виступом, а й уміє налаштувати їх емоційно, підтримати.
Іванна ЯКИМЧУК,
студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
