Весна разом із красивими квітами та буйними травами принесла із собою й менш приємні подарунки – пилкові алергії. У світі мільйони людей страждають на поліноз або ж сінну лихоманку. І з кожним роком їхня кількість лише зростає. Всесвітня організація охорони здоров’я навіть назвала поширення алергічних реакції глобальною проблемою. Які причини такого росту алергічних захворювань, зокрема, й полінозу. Як з ними боротися та як запобігти, розповідає, Центр громадського моніторингу та контролю.
До 30% людей у світі мають симптоми полінозу
Чхання, свербіж у носі, набряк очей, кашель та задишка – все це симптоми полінозу. За різними оцінками від 10 до 30% людей у світі мають алергію на пилок. Страждають і дорослі, і діти.
Алергія виникає, коли наша імунна система починає бурхливо реагувати на чужорідний білок, який міститься в пилку. Імунітет виробляє антитіла, які намагаються цей білок нейтралізувати. Найкращий спосіб позбутися алергії – уникати алергену, але у випадку всюдисущого пилку це складно.
Загалом, пилкування в Україні має три хвилі: в березні починають пилкувати дерева (основний алерген – береза), у кінці травня долучаються лугові трави, а в середині липня – бурʼяни (амброзія, полин). Щоб знати, чи є “ваш” алерген у повітрі, можна скористатися календарем цвітіння рослин – таких календарів чимало у інтернеті. Крім того, спеціалізовані сайти публікують алергопрогноз на тиждень. Навіть сайти з прогнозом погоди, поряд з температурою повітря та швидкістю вітру, часто дають інформацію про присутність в повітрі пилку дерев, квітів та амброзії.
Спершу слід виявити алерген, далі почати лікування
За перших проявів алергії необхідно звернутися до сімейного лікаря, який скерує до алерголога для виявлення алергенів. Є два типи тестів: шкірні проби (прік-тести) та молекулярний аналіз крові. Під час прік-тестів невелику кількість розведеного алергену наносять на шкіру. Ця процедура повністю безболісна та безкровна. Якщо ж шкірні тести з певних причин неможливі, лікар візьме кров з вени для молекулярного аналізу.
Фахівець також призначить лікування. Найчастіше – антигістамінні препарати, які допоможуть з легкими проявами пилкової алергії. Коли ж перебіг важкий, алерголог може прописати гормональні ліки.
Для лікування полінозу застосовують також імунотерапію, яку необхідно починати задовго до сезону цвітіння трав. Імунотерапію ще називають “уколами проти алергії”. Ці ін’єкції працюють, як вакцина, і у людини знижується чутливість до алергенів.
Окрім медикаментозного лікування, є прості заходи, які можуть допомогти послабити прояви алергії. Зокрема, медики рекомендують носити на вулиці маску, щоб зменшити кількість пилку, який потрапляє до рота та носа. Радять також не виходити на вулицю у вітряну погоду, вмиватися чи приймати душ після прогулянки, а одяг змінювати одразу після повернення додому, адже на ньому залишаються часточки пилку. Не зайве частіше робити вологе прибирання та не сушити випрані речі надворі.
Глобальне потепління сприяє алергії
Дослідження Манчестерського університету показало, що поширеність сінної лихоманки зросла на 33% за останні 20 років. На це могли вплинути різноманітні чинники, серед яких урбанізація та зміни клімату. Річ у тім, що CO2, крім того, що є основним газом глобального потепління, є також “їжею” для рослин: він потрібен для вироблення цукрів під час фотосинтезу. Тож, що більше CO2 у атмосфері, то краще рослини ростуть і виробляють пилок.
А поки у світі шукають способи боротьби зі змінами клімату, ВООЗ оприлюднила перелік, що можуть зробити пересічні люди, щоб зменшити поширення алергій. Серед порад, зокрема, вибір на користь грудного вигодовування, яке зменшує ризик розвитку алергічних захворювань у немовлят. Крім того, закликають батьків не створювати малюкам “стерильного” середовища, адже надто малий контакт з мікробами в ранньому дитинстві може призвести до збільшення ризику алергій у майбутньому. Фахівці наголошують і на важливості здорового харчування у профілактиці алергічних реакцій та закликають їсти побільше, овочів, фруктів та цільних злаків.