У вівторок після оперативної наради міський голова Петро Саганюк звично зустрівся з журналістами місцевих засобів масової інформації і відповів на їхні запитання.
Либонь, можете полегшено зітхнути: відзвітували. Які враження, висновки залишилися від такої публічної зустрічі з міською громадою? Як кажуть, спокій нам тільки сниться. Бо клопотів у міському господарстві завжди вистачає. Щодо звіту, то, якщо відверто, сподівався, що цей захід буде значно гострішим. Ряд зауважень, пропозицій справді були слушними. Намагатимемося до них прислухатися, враховувати. Але ж не секрет, що є група людей, які самі нічого не роблять, проте у «чужому городі» всі огріхи бачать. Насправді, є чимало проблем, які раді б розв’язати, але всі наші старання ніби заходять у глухий кут. Скажімо, останнім часом на прийом до міського голови звертаються люди з проханням запобігти тому злу, яке приносять у їхні родини гральні автомати. Приходила молода дружина, чий чоловік, з яким не так давно побралися, постійно грає у таких дещо замаскованих закладах. Бідкалася, що знала про цю його залежність, але думала, що любов переможе. Була і мати, чий неповнолітній син теж внадився до ігрових залів. Влада не має повноважень на закриття чи перевірку таких закладів, а на наші звертання в інші інстанції ніхто не реагує. Складно і в умовах цьогорічної примхливої зими боротися зі снігом та ожеледицею. Міні-тракторець «Полігону», що очищає площу і тротуари, працює заледве не цілодобово, а із 46 вакансій двірників заповнені лише 19.
Мрією свого міського головування, на запитання одного із жителів міста, ви назвали реконструкцію центральної площі. Які її перспективи, чи далекі вони? Це обличчя нашого старовинного міста, яке має відповідати його історичному статусу. Є кілька проектів такої реконструкції. Хочу подякувати за таке активне вболівання Андрію Гнатюку, який має своє бачення майбутнього цієї центральної частини міста. Навіть пропонував йому посаду архітектора, але він від неї відмовився. Центральна площа міста має змінитися, але не конче так, як бачить це міський голова, тут треба врахувати думку громади, поради спеціалістів. Можливо, навіть ту дзвіницю перед костелом, що була зруйнована у радянські часи, відновити. Ближчим часом треба визначитися з проектом. А потім ще буде тривалий процес погодження у спеціальних інституціях.
Нещодавно прийнята урядова постанова, якою заборонено класти бюджетні кошти на депозитні рахунки. Вважаю, що таке рішення не просто невиправдане, а навіть шкідливе для громад. От, приміром, є у бюджеті 16 мільйонів вільних залишків. Поки їх розподілять на сесії міської ради, яка відбудеться наприкінці лютого, ці кошти могли б додати якийсь десяток тисяч гривень, які аж ніяк не будуть зайвими. Адже кошти на депозитах – не заморожені, це фінансовий резерв, який в силу тих чи інших причин очікує на свою реалізацію. Проти такого обмеження рішуче виступила Асоціація міст України, членом правління якої є і володимир-волинський міський голова.
З обласного бюджету обіцяли співфінансування 50 на 50 на асфальтування цього року міських вулиць і до семи з половиною мільйонів місцевих коштів мали додати стільки ж обласних. Кажете, що виділили менше, відповідно і графік асфальтування вулиць зміниться? Так, з обласного бюджету нам виділили на такі потреби значно менше обіцяного – у межах двох мільйонів гривень. Але розчаровуватися і щось обмежувати, вважаю, зарано. Адже відомо, яка нині ситуація з обласним бюджетом. Якщо ж і справді такого співфінансування не буде, хоча вірю у протилежне, то шукатимемо кошти у місцевому бюджеті, щоб заплановане виконати і не розчаровувати тих жителів міста, які вже своїм коштом виготовили проектно-кошторисну документацію на виконання таких робіт.
Антоніна МИХАЛЬЧУК.
