Цього року першокласники почнуть навчатися за новим держстандартом освіти, на що держава виділила близько півтора мільярда гривень. У Міносвіти обіцяють, що зміняться як принципи викладання, так і оцінювання учнів. Однак багатьох батьків цікавить, чи зменшаться у новій школі їхні фінансові затрати?
Шкільне фінансування – у публічний простір
Ухвалюючи держбюджет на 2018 рік, депутати й урядовці наголошували на тому, що цього року школи отримають найбільше фінансування. І справді, у 2018 році освітяни отримали на 53 мільярди гривень більше, ніж торік. Зокрема, 504 мільйони гривень виділено на навчання дітей з особливими потребами. Окремо передбачені кошти для початкових класів: 998,7 мільйона – на навчальні засоби та мобільні меблі, понад 163 мільйони – на придбання техніки, 48 мільйонів – на закупівлю навчально-методичної літератури. Ще понад 272 мільйони – на підручники для першокласників.
Втім, батьки школярів досі скаржаться, що мусять щомісяця здавати гроші на послуги прибиральниць, охоронців, закупівлю мийних засобів, ганчірок, навіть туалетного паперу. Чи, справді, освітні заклади не мають на це власних грошей? Відповідь на це повинна дати сама школа.
Новий закон про освіту зобов’язує школи вести прозору звітність діяльності і оприлюднювати дані про фінансування та витрати. Усі матеріальні потреби закладу повинні бути зафіксовані у бюджетному запиті до районного управління освіти. Адже витрати на оплату компослуг, утримання школи, зарплату техпрацівникам забезпечують місцеві бюджети. Причому частину їх покриває субвенція від держави. Якщо ж у відповідь на запит школа не отримала підтримки від місцевої влади, тоді вона може звернутись за допомогою до батьків.
Купуємо лише необхідне
Закон гарантує безоплатне здобуття повної середньої освіти. У ньому вказано, що держава також забезпечує підручниками (зокрема електронними) та посібниками учнів та вчителів. Педагог не може змусити батьків купувати підручники за власний кошт. Таке рішення має бути обґрунтоване дидактичною доцільністю, а також отримати згоду всіх батьків. Це ж стосується і профільних класів, які навчаються за окремою програмою.
«Я хотіла б попередити батьків, що ви не зобов’язані, наприклад, купувати якісь додаткові друковані зошити, якщо кажуть за це платити. Можна і в звичайному писати. Головне, щоб був підручник або роздатковий матеріал від вчителя», –пояснила міністр освіти Лілія Гриневич.
Фахівці попереджають, що не слід одразу бігти до магазину, якщо вчитель пропонує купити додатковий посібник. Спочатку потрібно оцінити ситуацію.Може трапитись, що цей підручник не необхідність, а лише спосіб заробити гроші на довірливих батьках.
Шкільна форма обов’язкова?
Дискусії довкола шкільної форми точаться щоразу напередодні навчального року. Прихильники переконують, що це згуртовує дітей, налаштовує на робочий лад, нівелює різницю в достатку батьків. Противники стверджують, що форма викликає спротив у дітей, сковує їхні рухи і не дає виражати власну індивідуальність.
Не існує закону, який би зобов’язував носити шкільну форму. Це питання регламентує статут та внутрішній розпорядок закладу. Водночас міністр освіти запевняє, що директор не може змусити батьків купувати одяг конкретної фірми, а лише рекомендувати колір чи стиль шкільного вбрання. При цьому батьки можуть і повинні долучатись до цього обговорення.
Громадська ініціатива «Батьки SOS» створила зразок відмови від шкільної форми із посиланням на Конституцію, Конвенцію про права дитини та рішення Конституційного Суду України. Тому купувати чи не купувати форму – рішення батьків. Ніхто не має права карати школяра через її відсутність.
Лише добровільна благодійність
Благодійні внески в закладах освіти повинні бути добровільними і прозорими. Не існує поняття рекомендованого такого внеску, ніхто у школі не може вимагати гроші за навчання, якщо це не передбачено договором. Згідно зі ст. 30 Закону про освіту, школи повинні оприлюднювати на своїх або на веб-сайтах сайтах засновників інформацію про вартість та порядок навчання, а також надання додаткових освітніх та інших послуг.
Власне, кожна школа повинна мати спецрахунок в управлінні освіти для обліку благодійності. Для добровільних внесків батьки можуть створити благодійний фонд чи громадське об’єднання з банківським рахунком. Усі внески повинні бути безготівкові. За законом, збирати гроші готівкою у школі заборонено. Наразі досвід батьків інший – щомісяця здаються гроші у фонд класу, оплачується охорона, здійснюється ремонт класу чи купуються меблі. І не завжди батьківський комітет звітує, на що пішли кошти.
Якщо у батьків є сумніви у чесності керівників школи або ж їх примушують здавати гроші, Міносвіти закликає подавати скарги до районного управління чи департаменту освіти або ж телефонувати на «гарячу лінію» Міносвіти (044) 481-47-69). Лише спільними діями можна подолати практику поборів у школах.
Центр громадського моніторингу і контролю.
