Болючих утрат зазнала Володимир-Волинська громада – загинуло троє військових, які стояли на захисті України. Збережімо у пам’яті світлий спомин про них і їхній подвиг.
Сергій Гулаков
(Крим – м. Володимир)
19 грудня на Донеччині внаслідок ураження керованою авіабомбою загинуло більше десятка воїнів, серед них володимирчани Сергій Гулаков і Олександр Мазурок.
Сергій приєднався до Сил Оборони України 26 лютого 2022 року, ставши на захист своєї молодої сім’ї, свого дому, кожного з нас. Та діждати Перемоги не судилося.
Прощання з 34-річним майором відбулося минулого четверга у соборі Різдва Христового. Зібрались рідні та близькі. Слова співчуття приймала молода дружина Героя Наталія. Його мама з сестрою живуть у окупованому Криму. Саме там народився Сергій, закінчив школу та здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. З 2011 року навчався в Національній академії державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, після закінчення якої служив у Амбукові та Коритниці. Працював у муніципальній варті міста Володимира.
«Я там, щоб ви могли спокійно жити тут». Ці слова, які він говорив своїм улюбленим дівчатам – дружині і трирічній донечці, приїжджаючи з війни у відпустку додому, стосуються усіх нас», – зазначив під час панахиди отець Богдан і закликав молитись за світлу душу воїна, пам’ятати про його подвиг. Поховали воїна на Алеї Слави Федорівського кладовища.
Олександр Мазурок
(м. Володимир)
Того чорного дня, 19 грудня, на Донеччині обірвалося життя 32-річного штаб-сержанта Олександра Мазурка.
Прощання з полеглим воїном розпочалось у нього вдома на вулиці Січових Стрільців, де зібралися рідні, друзі, однокласники, сусіди, побратими Героя. Звідти процесія у супроводі військового оркестру пішки вирушила до храму Святого Пантелеймона, що знаходиться неподалік. Там відбулися панахида і прощання із захисником.
Олександр Мазурок став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення – доєднався до лав ЗСУ 4 березня 2022 року. До останнього подиху був вірним військовій присязі та героїчно загинув, виконуючи свій обов’язок із захисту рідної землі. У молодого чоловіка залишились батьки, дружина та двоє маленьких дітей.
Співчуття від імені усієї громади висловив перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук: «Загибель Олександра – це велика і непоправна втрата для родини та усієї нашої громади. На жаль, таку високу ціну ми платимо за свободу та можливість далі жити в українських містах і селах, молитися в українських храмах та спілкуватися рідною мовою. Дякуємо батькам за виховання сина-патріота. Віримо, що його загибель не є марною. А наш обов’язок пам’ятати цей подвиг та підтримувати його рідних у важку хвилину».
Поховали Олександра Мазурка на Алеї Героїв Федорівського кладовища.
Артем Шевчук
(с. Вощатин, Володимир-Волинська ТГ)
Ще одна страшна звістка у понеділок сколихнула міську громаду. Стало відомо, що 28 грудня на сході країни обірвалося життя мешканця села Вощатин, сержанта Артема Шевчука, 2002 року народження.
Захисник служив у прикордонних військах. До останнього подиху був вірним присязі та обов’язку із захисту Батьківщини.
3 січня у Вощатині попрощались з юним Героєм. Проводжали в останню земну дорогу захисника від його рідного дому до Петропавлівського храму, а звідти на кладовище. Попрощатися з Артемом прийшли його рідні, друзі, однокласники, побратими, священнослужителі, представники влади та односельці.
Як інформують на сторінці Володимир-Волинської громади, Артем Шевчук народився та зростав у селі Вощатин, закінчив Ласківську школу та училище у селі Будятичі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, юнак перебував на роботі за кордоном. Проте не зміг лишатися осторонь тож, повернувшись додому, у квітні 2023 року підписав контракт на службу у прикордонних військах.
Не зважаючи на те, що 20-річного юнака відмовляли від поїздок на Схід, він, не вагаючись, разом із побратимами пліч-о-пліч обороняв Авдіївку у січні 2024 року, а з липня ніс службу на Харківському напрямку. Лічені тижні лишалися до ротації підрозділу, де служив Артем, утім додому, на жаль, повернуться не всі… 28 грудня у бліндаж прикордонників потрапив ворожий дрон, який і забрав життя Артема.
У юного воїна залишились мама, батько, який також несе службу у війську, та старший брат.
Поховали Артема Шевчука з усіма військовими почестями на цвинтарі його рідного села.
