Спорт для всіх, або Можливості для володимирських дівчат і хлопців без дискримінації

Володимир прославляють чимало спортсменів і спортсменок, які здобувають призові місця на чемпіонатах України та міжнародних змаганнях. Серед них кандидат і кандидатка у майстри спорту України з боксу Глєб Іванчук і Каріна Мелех, майстер спорту зі стрибків у висоту, учасник чемпіонату Європи Вадим Кравчук і кандидатка у майстри спорту України з волейболу Ірина Лисиця (Ліщук)… Цей перелік можна продовжувати сотнями імен. А нещодавно двоє наших земляків, маючи інвалідність, Олександр Ващук і Віктор Смичук, встановили національні рекорди у категорії «Спорт». Та колись кожен і кожна з них дитиною прийшли у спортзал, щоб під керівництвом тренерів/тренерок професійно зростати і досягати спортивних висот. Та чи мають нині юні володимирчан/к/и можливість обрати той вид спорту, яким хочуть займатися, чи створені в місцевій спортшколі необхідні умови для занять спортом для юнаків і дівчат, а, можливо, все ж існують якісь гендерні стереотипи у цій сфері? Де можуть тренуватися діти з інвалідністю? Ми намагалися це з’ясувати.   

Відділення спортшколи, де тренуються юнаки і дівчата     

Володимирська дитячо-юнацька школа ім. О. Зінкевича нещодавно відзначила 70-річчя. У 1954 році з відкриття у приміщенні педучилища відділень спортивної гімнастики і баскетболу розпочалася історія цього закладу. Нині тут функціонує вісім відділень, тренування у яких безоплатне.

«Спорт – це, напевно, та сфера, де уже давно передбачена гендерна рівність і можливість мати вибір, чим займатися. Доказами цього є численні перемоги спортсменів і спортсменок, які беруть участь у змаганнях різних рівнів. Двері школи відкриті і для юнаків, і дівчат. І скажу з досвіду, здебільшого діти, коли до нас приходять, то уже точно знають, яким видом спорту займатимуться, тобто цілеспрямовано записуються на певне відділення. У закладі працюють і тренери, й тренерки, має значення лише їхня кваліфікація, а не стать чи гендер», – каже заступниця директора з навчально-тренувальної роботи ДЮСШ Оксана Багницька.

Серед ігрових видів спорту у закладі представлені баскетбол, волейбол і футбол. На баскетбол і волейбол набирають вихованців і вихованок з десятирічного віку. Баскетбольні команди тренує Віра Кондисюк, а заняття відбуваються на базі ліцею № 2.

Тренером волейболістів є Іван Луцюк, а волейболісток тренує Олена Батюк. Займаються вони у спортзалі ліцею № 3 і спорткомплексі «Олімп».

На футбол у ДЮСШ записують з шести років і здебільшого хлопчиків. Як пояснює Оксана Борисівна, кожен з п’яти тренерів-викладачів тренує команди певної вікової категорії. Попри це, займатися цим видом спорту у нашому місті мають однакову можливість і хлопці, й дівчата. Якщо у спортшколі тренують хлопчачі команди, то на базі спортивного ліцею обласної ради – дівчачі, адже уже дванадцять років там діє жіночий футбольний клуб «Ладомир», про який ми писали у червні цього року. Тож здебільшого дівчатка, які мають намір займатися футболом, відразу тренуються на базі освітнього закладу, а згодом поповнюють основну команду клубу. Однак, зазначає заступниця директора, якщо з’являються охочі тренуватися або, для початку, лише спробувати сили у цьому виді спорту та переконатися, що він їм підходить, саме у ДЮСШ, їм у цьому не відмовляють.

«Серед вихованців Андрія Фіщука, який тренує дітей 2016-2017 років народження, поряд із хлопцями займається й дівчинка. Але згодом вона імовірно перейде у спортліцей, щоб надалі відточувати майстерність й брати участь у змаганнях уже із ладомирчанками», – каже Оксана Багницька.

У ДЮСШ здійснюють підготовку також і з індивідуальних видів спорту. Разом тренуються і юнаки, і дівчата. Це, наприклад, вільна боротьба. Уже багато років дітлахів з шестирічного віку тренує Леонід Каркушевський, виростив не одне покоління борців і борчинь.

Наприклад, його колишня вихованка, нині майстриня спорту з вільної боротьби Дарина Веремчук теж прийшла працювати у ДЮСШ. Наразі вона у декретній відпустці, тож зараз пліч-о-пліч із Леонідом Каркушевським працює ще один його колишній вихованець, а уже тренер Богдан Потерук.

Тренер Віктор Смичук (перший ліворуч) і вихованці ДЮСШ – переможці Чемпіонату області з боксу.Юних боксерів і боксерок, які займаються в одній віковій групі, тренують Юлія Семко – перша українка, яка отримала диплом три зірки AIBA – вищу категорію професійної оцінки суддів у світовому боксі, і національний рекордсмен, який виконав найтриваліше утримання 150-ти кілограмової штанги у вправі «Станова тяга», Віктор Смичук. У відділення записуються діти з десяти років, а тренування відбуваються на базі спортзалу «Космос».

Двоє тренерів і дві тренерки займаються з юними легкоатлет/к/ами. Старшим тренером-викладачем відділення є Віталій Петрук, який зосереджується на багатоборстві і тренує дітей старшого віку, які виконують норматив кандидатів у майстри спорту, веде групи спеціалізованої підготовки.

Олена Петрук теж тренує юних спортсменів і спортсменок з багатоборства, яке включає біг з бар’єрами, стрибки у висоту та довжину, метання списа, диска та штовхання ядра, біг на 100, 200, 400 метрів та на середні дистанції.

Ростислав Войтюк – тренер з бігу на середні дистанції і спортивної ходьби. Вихованка тренера Михайла Захарченка Марія Алєйнікова, майстриня спорту України зі стрибків у висоту, цьогоріч набрала свою першу групу дітей дев’яти років і старших, яких тренуватиме зі стрибків у висоту та спринту на короткі дистанції – 60, 100 і 200 метрів.

У новому навчальному році відкрилося у ДЮСШ відділення дзюдо-самбо. Тренує усіх охочих дітлахів від шести років директор міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Роман Горошкевич, який очолив заклад цьогоріч у березні.

Раніше він працював тренером-викладачем комунального закладу «Волинська обласна дитячо-юнацька спортивна школа з видів боротьби».

«Займатися дзюдо і самбо можуть як хлопці, так і дівчата. Головне – працювати на результат. Це не те заняття, яке можуть обрати батьки для дитини, аби лишень вона не сиділа в телефоні. Як і в будь-якому виді спорту, тут потрібно старанно тренуватися, знаходити час і можливість приїздити навіть із сусідніх сіл. І успіхів може досягти кожна дитина. У мене є як вихованці, так і вихованки, які показують достойні результати. Це залежить не від статі, а від старань і наполегливої праці дитини над собою», – каже Роман Горошкевич.

У ДЮСШ діє лише одне відділення – художньої гімнастки, – де існує обмеження.

«Займатися спортивною гімнастикою можуть хлопчики і дівчатка, проте у нашій школі діє лише відділення художньої гімнастики, а цим видом спорту традиційно займаються дівчата. Набирають у відділення вихованок із трьох з половиною років. Працюють із різними віковими групами троє тренерок-викладачок Олена Медведюк, Анна Михалечко, Ілона Авдійчук», – розповідає Оксана Борисівна.

Тренеру і тренерці готові надати однакову можливість працювати

У спортивній школі Оксана Багницька працює уже 20 років, з них 14 обіймає посаду заступниці директора з навчально-тренувальної роботи. Каже, що те, які у спортзакладі працюватимуть відділення, залежить передусім від того, чи є тренер або тренерка, які готові присвятити себе роботі з дітьми.

«Через невисокі зарплати молоді фахівці нечасто поповнюють наш колектив або з часом знаходять інше місце праці. Наприклад, до 2010 року у школі діяло відділення настільного тенісу, а коли тренер звільнився, йому заміну не вдалося знайти, тож тепер не тренуємо дітей з цього виду спорту, – ділиться Оксана Борисівна. – Кожному тренеру та тренерці готові надати можливість працювати. І немає жодних гендерних упереджень щодо того, хто обійматиме цю посаду. Головне – кваліфікація і бажання. Адже робота у нас непроста. Кожному вихованцю і вихованці намагаємося прищепити любов до спорту, передати знання, навчити не лише виконувати елементи, вправи, а й загартувати характер. І прикро, коли у старших класах діти полишають спорт, бо, наприклад, мають більше часу приділяти навчанню».

За час професійної діяльності як тренерки з волейболу Оксана Багницька ні від уболівальників, ні від свого оточення не чула про те, що цей чи котрийсь із інших видів спорту, наприклад, не для дівчаток. Розповідає, що, буває, дитина записується на одну секцію, згодом пробує себе в іншому виді спорту. Дітям надається повна можливість вибору без жодних гендерних упереджень.

«Торік з 28 вихованців відділення боксу було п’ятеро дівчат. Вільною боротьбою займалися троє. Легкоатлеток налічувалося 25, а всього займалися 53 вихованців. На баскетбол записалися 66 юнаків і 44 дівчини, – наводить цифри заступниця директора, адже подібні звіти готуються наприкінці року. – Для вихованців наші тренери і тренерки стають не лише наставником чи наставницею, а й добрими друзями, підтримкою. Буває, що трапляються заміни і, наприклад, тренування команди волейболісток проводить тренер-викладач Іван Луцюк, або з волейболістами при необхідності займається тренерка-викладачка Олена Батюк – від цього ефективність тренувань чи атмосфера у групі не змінюються».

Можливості занять спортом для осіб з інвалідністю

У дитячо-юнацькій школі немає окремих груп, де займалися б діти з інвалідністю. Як пояснює Оксана Багницька, передусім має бути запит від батьків таких дітей, а адміністрація школи зі свого боку постарається створити умови для тренувань.

«Якби п’ятеро-шестеро дітей з інвалідністю вирішили займатися, наприклад, футболом, ми б створили таку групу. Положення про ДЮСШ, затверджене постановою уряду, дозволяє відкриття  навіть відділень з видів спорту для осіб з інвалідністю. Це відбувається за рішенням сесії. Для тренерів-викладачів, які займатимуться з дітьми із особливостями фізичного чи розумового розвитку, передбачені доплати. Вважаю, що якби були такі звернення від батьків, ми б на них відгукнулися. Наразі ж діти з інвалідністю займаються на базі міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», – каже Оксана Багницька.

Директор установи Роман Горошкевич розповідає, що у «Спорті для всіх» уже багато років діє філія обласної дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, де працює тренер-викладач Валерій Рудись. Він є наставником національного рекордсмена – володимирчанина Олександра Ващука, який виконав найбільшу кількість виходів силою на перекладину за 60 хвилин. Також Валерій Рудись за сумісництвом працює й у ЦФЗН «Спорт для всіх», де займається з групою дітей з інвалідністю.

  «У нас у штаті троє інструкторів-реабілітологів, я у їх числі. Близько десяти дітей з інвалідністю на постійній основі приходять на заняття фізичною культурою і спортом, деякі тренуються час від часу, коли мають потребу», – каже Роман Горошкевич.

У закладі нещодавно відкрили тренажерний зал, який обладнали за сприяння проєкту USAID в Україні «ГОВЕРЛА». Придбали тренажери та спортивний інвентар на загальну суму понад 1,3 мільйона гривень. Тож нині  тут мають змогу тренуватись діти і дорослі з інвалідністю.

Триває реконструкція плавального басейну, який теж буде, наскільки це можливо, пристосований для таких осіб. Має заклад потребу в купівлі спеціалізованого ліфта, який би опускав людей з ураженням опорно-рухового апарату у воду, тож надіються отримати грант на реалізацію цього проєкту.

У цій установі, яка є надавачем послуг з фізичного оздоровлення населення, можна зібратися, щоб пограти шахи і теніс. Крім того, тут деякі тренер/к/и на комерційній основі орендують приміщення і зали для занять, наприклад, хатха йогою та кіокушинкай карате. Є у Володимирі ще чимало спортивних секцій для дітей, школа бойового гопака, спортклуби. Про їхню діяльність та вихованців і вихованок ми розповідатимемо у наступних номерах газети.

Валентина ТИНЕНСЬКА

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Фото з фейсбук-сторінок Володимирський ЦФЗН «Спорт для всіх», та Володимирська ДЮСШ ім.Олексія Зінкевича.