Насиченими видались минулі вихідні у колективу духового оркестру «Арсен». На неділю у них був запланований благодійний виступ у нашому місті – у підтримку храмів Святого Володимира та Преподобного Агапіта Печерського. Та це не зупинило цих поважного віку чоловіків – і у суботу, на запрошення червоноградців, вони подалися з концертом до цього містечка на Львівщині.
Грали поблизу двох станцій – автобусної і залізничної. Як завжди, у національному вбранні, із українськими прапорами – співали патріотичні пісні та передавали слухачам вітання від володимир-волинців. Людна місцина із вдячністю прислухалась до національних мелодій, у багатьох на очах бриніли сльози.
В якусь мить до червоно-чорного прапора, презентованого колись «арсенівцям» львів’янами, підійшов підтягнутий чоловік років 35, можливо, військовик, припав на коліно та поцілував знамено, а вставши, подякував володимир-волинцям за патріотичний спів, розповідає керівник оркестру Володимир Шостакевич.
Та не тільки цей чоловік музикантам особливо запам’ятався. Виконуючи легендарну «Черемшину», вони раптом почули, як їхню музику перекриває потужний, всеохоплюючий голос. «Я дав команду зупинитись, продовжував набивати такт лише барабанщик – а жінка далі співає!..» – захоплено розповідає Володимир Арсентійович. Попросили заспівати ще, та відмовилась, бо спішила. Але українською із сильним акцентом пояснила, що не змогла пройти повз, що сама вона оперна співачка з Торонто, етнічна українка. «Ніколи так на вулиці не співаю, але почула нашу рідну українську мелодію і не втрималась». Усі були настільки зачаровані, що не здогадалися ні імені її спитати, ні номера телефону. Тож пан Володимир, сподіваючись, що розповідь про їхній червоноградський концерт на сайті газети може допомогти знайти співачку, навіть попросив розмістити його телефонний номер, прохання виконуємо: 067-96-22-981.
Звичайно, концерт тривав і далі, люди слухали, розбирали освячену у володимирських храмах калину і просили приїжджати до них іще. «Арсен» робитиме це із задоволенням. Ось його кличуть і у Радехів, що на Львівщині, недавно, на запрошення районної адміністрації, виступали у Горохові. І завжди вони везуть із собою неодмінні атрибути своїх концертів, як-от, малиновий козацький прапор, копію № 47 оригінального прапора запорозького козацтва, що зберігається у музеї Стокгольма, або ж козацьку гармату, яку дає їм у безкоштовне користування Микола Матусевич, – нею сповіщають про певні етапи концертної програми цього самобутнього колективу.
Слухачі завжди щиро дякують за дійство, і не тільки самому «Арсену», а й володимир-волинцям – за те, що підтримують такий чудовий оркестр.
Світлана КОШИРЕЦЬ.
