На головну Війна У Федорівці стала оберегом заквітчана двометрова статуя Матері Божої

У Федорівці стала оберегом заквітчана двометрова статуя Матері Божої

452

Шановні читачі, якщо ви подорожуєте вулицею Устилузькою у напрямку прикордонного міста, то навпроти повороту до птахофабрики, а якщо автобусом №8 проїжджаєте через село Федорівка, то за підйомом вулиці Володимирської, де перша ґрунтова дорога повела вліво, – гляньте на південь: вас благословляє двометрова біла статуя Матінки Божої і покриває своїм амофором.

Заїдьте, зайдіть, поклоніться і відчуйте всім легкість в душі, упевненість у своїх справах, в майбутньому, в житті всієї родини, всіх визволителів, всієї України.

- реклама -

А зліва – старий цвинтар. На цьому місці ще є фундамент, де колись було три церкви. Перший храм, мурований, був збудований в 992 році, коли утворилася перша Володимирська єпархія. Чому не існує церкви? Перша версія – не добудували, друга – культову споруду знищили монголо-татари, третя – дерев’яний храм на цьому місці згадується в Новому Завіті Теодора  (Федора) Андрійовича Самчушка 9 листопада 1547 року. Пізніше – в 1683 році з’явилася  інформація, що церква святого Дмитра «згнила».

Новий дерев’яний храм на цьому місці збудували у XVIII столітті – це церква святого Федора Стратилата (тому село називається Федорівка). Її розібрали у 1815 році.

1886 року на цьому місці під керівництвом археолога з Петербурга Андріана Прахова проводилися розкопки. В ході досліджень встановлено, що перший мурований храм був розписаний фресками, які зберігаються у Володимирському історичному музеї. В бабинці знайдено 7 склепів з залишками людських кісток, один з черепів був пробитий цвяхом. Неподалік церкви існувало кладовище, про що згадує історик, громадський діяч,  який досліджував старі церкви Волині Микола Іванович Феодорович у виданні  «Город Владимир Волынской губернии, 1893 р».

З Успенського собору хресною ходою з хоругвами священники і віряни ходили до святого місця, відправляли літургію. Були думки громади, священництва відбудувати нову церкву на старому фундаменті, але він знаходиться над урвищем висотою до десяти метрів, а внизу проходить русло річки Луги.

Уся територія фундаменту і навколо нього прибрана, на місці вівтаря встановлено хрест, а біля нього – квіти – у будь-яку пору року.

Скільки себе пам’ятає мешканка Федорівки Зінаїда  Зай, за чиєю земельною ділянкою знаходиться цей фундамент і тепер скульптура Божої Матері, вони з мамою прибирали біля святині: виполювали зілля, клали свіжі квіти, пов’язували на хрест рушники, влітку обкошували траву навколо території. Зять Зіни встановив уже новий хрест.

І з молитвами до Господа, до Матінки Божої минулої  осені встановили скульптуру Матері Божої. Всі церковні освячення проводяться за участі отця Юрія Кривіцкого – настоятеля новозбудованого храму святого Пантелеймона Цілителя, що на вулиці Устилузькій, 140.

А за спиною скульптури Матері Божої – величезні два крила з чорнобривців та інших квітів, які висадили та доглядають Галина Мартинюк, Марія Сак, Валентина Малюх. А Зінаїда край дороги до святині на своїй земельній ділянці висадила довжелезні рядки чорнобривців і майорів. В перспективі міська рада обіцяє виділити бруківку для влаштування доріжки до цієї скульптури. 

Приходять, приїжджають молодь з дітьми, старші люди, вимушені переселенці і дякують за прибране святе місце, вклоняються до Матері Божої, на колінах просять здоров’я, миру, закінчення війни перемогою, повернення усіх воїнів живими і здоровими. Щодня велосипедом помолитися сюди  приїздять чоловік і жінка.

Починається день з молитви «Отче наш» до Бога і перші сонячні промені торкаються дерев край берега Луги, а птаство не вмовкає – співає оду єдиному Господу і Матінці Божій та всім людям Землі, що допомагають побороти ворога.

Алла САМСОНЮК,

парафіянка Свято-Пантелеймонівського храму 

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

шістьнадцять − 1 =