Оплакують земляків жителі громад району. У боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України віддають життя та втрачають здоров’я відважні воїни, які з усіх сил боронили сою землю. Запам’ятаймо їхні імена!
Ярослав Каламуняк
(селище Іваничі – м. Нововолинськ)
Відразу дві громади огорнула глибока скорбота – з фронту прилетіла звістка про загибель воїна Ярослава Каламуняка, уродженця Іваничівської ТГ і мешканця Нововолинська. Він став на захист своєї Батьківщини і віддав за неї життя. Загинув військовослужбовець 2 травня в Бахмутському районі Донецької області.
Зі сльозами на очах, невимовним болем і почуттям важкої втрати земляки навколішки зустрічали коридором шани Героя. Попрощатися з ним прийшли рідні, побратими, друзі, земляки. Спершу траурний кортеж вирушив до будинку, де мешкав захисник, а згодом з ним попрощалися у Кирило-Мефодіївській церкві шахтарського міста. «Скільки добрих слів про нього прозвучало у храмі. Його запам’ятають чуйним і уважним, а головне мужнім. Він загинув на полі бою, захищаючи наше мирне небо і наш спокій», – написав у фейсбуці нововолинський міський голова Борис Карпус. Вічний спочинок воїн знайшов на кладовищі рідного села. Востаннє йому віддали військові почесті. Дружині Героя вручили Державний рапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь солдата пролунав трикратний стрілецький салют. Тепер він навічно з небесною вартою, а над його могилою майорітиме синьо-жовтий стяг.
Володимир Козін
(м.Каховка)
Страшна звістка про смерть захисника України солдата Володимира Козіна, жителя міста Каховка Херсонської області, надійшла у дві громади на Володимирщині, де проживають його рідні, що змушені були покинути свій дім й евакуюватися з окупованого міста. В Іваничах мешкає мама військовослужбовця Тетяна Макартет, а на Локачинщині – сестра Анна. Їхня дорога людина стала на захист України, коли російські зайди зазіхнули на її територіальну цілісність, волю і незалежність. Боровся, доки міг. Та його життя обірвала не ворожа куля, а ножові поранення, яких завдав російський нелюд, який проживав у Німеччині, де у місті Мурнау-ам-Штаффельзе проходив реабілітацію український захисник.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі селища Локачі. В останню дорогу його провели близькі люди, а також місцеві жителі, віддавши останню шану воїну, який боровся з російськими окупантами, виборюючи мирне небо й щасливе майбутнє для майбутніх поколінь, й постраждав від рук знавіснілого злочинця.
