На головну Молодіжка У ліцеї «Центрі освіти» синтезували нові речовини і визначили, яке молоко варто...

У ліцеї «Центрі освіти» синтезували нові речовини і визначили, яке молоко варто пити

53

   – Завдяки успіхам наших учнів у науковій діяльності, серед дітей, які навчаються у ліцеї, з’явився новий тренд. Бути розумним тепер модно, – усміхається вчитель історії Лариса Форманюк. –Для нас участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт – це не гонитва за призами, а спосіб познайомити дітей зі світом науки, показати, який він цікавий і різноманітний, захопити новими знаннями і додати впевненості. Тому серед наших учасників – багато дев’яти- і навіть восьмикласників (хоча завдання контрольної з профільних предметів починаються з 9 класу). Тим не менше, вони показали переконливі результати: з 16 учасників конкурсу десятеро отримали призові місця.

Зустрітися вдалося не з усіма юними науковцями «Центру освіти» – дехто захворів, декого покликали справи. Але, розмовляючи з цими дітьми – і тими, кого відзначило журі, і тими, хто не посів жодного місця, – помітила, наскільки вони «горять» своїми темами, як цікаво про них розповідають і як сильно вони вмотивовані продовжувати далі.

- реклама -

Дехто з учнів на захист готував одразу дві роботи. Дев’ятикласниця Яна Шевчук у секції «Ботаніка і зоологія» з науковим керівником Наталією Дядіо моніторила макрофіти озера Чорне Мале (що в Шацькому поозер’ї), які є індикаторами якості води. Порівнюючи дані досліджень 2014 та 2018 років і зйомки території з Google Earth, зробила сумний висновок: озеро за цей час заросло на 65%, і якщо не зупинити цей процес, то за декілька років воно перетвориться на болото. За цю роботу дівчина отримала третє місце.

А в секції «Краєзнавство» з Ларисою Форманюк Яна «з нуля» вивчила історію Льотничівського летовища. Багато спілкувалася з місцевими старожилами, по дрібці шукала інформацію в документах, адже повноцінних досліджень цього довоєнного аеродрому, який ще «за поляків» був проміжною станцією для польської авіації, ніхто не робив. І хоч журі роботу не оцінили на призове місце, та дівчина рада, що взялася за неї, адже їй вдалося детально описати важливу сторінку в історії рідного села.

Її однокласниця Олена Коляно теж повезла на захист дві роботи – й обидві принесли дівчині треті місця. Дівчина ретельно дослідила історію Михайлівської церкви села Хмелів – попрацювала у міському й обласному архівах, знайшла навіть імена священиків, які там служили. Результати цієї роботи представила у секції «Теологія, релігієзнавство та історія релігії». А ще з керівником Аллою Майкутвона вивчала проблеми соціальної адаптації дитини з особливими освітніми потребами у призмі сучасної української літератури, тобто те, як у творах сучасних авторів висвітлюють адаптацію дітей з інвалідністю у сучасному соціумі.

Складним математичним моделюванням займалася Антоніна Мороз під керівництвом Тетяни Гнатюк. Вона обґрунтовувала можливість існування систем включення фулерену – молекули С60, відкритої всього 30 років тому. «Фулерен інертний і майже ні на що не реагує, – пояснює дівчина. – Але утворення з ними систем включення відкриває нові можливості розвитку нанотехнологій, для використання в лазерах, одноелектронних транзисторах, спінальних кубітах. Ми проводили розрахунки для визначення параметрів фулерена і можливих таких систем». Дівчина каже, що подібні дослідження захоплюють, адже відкривають щось нове і підштовхують рухатися далі. І хоч її робота не стала призовою, дівчину це анітрохи не демотивувало – вона уже працює над наступним дослідженням.

Так само, як і восьмикласник Назарій Велимчаниця, який під керівництвом Юрія Гися проводив дослідження озер західної частини Шацького поозер’я – Чорного Малого, Світязя, Острів’янського, Ретеця та Зведенки методом експрес-контролю з визначенням вмісту нітритів, нітратів, фосфатів та солей амонію. З фосфатами і нітратами, каже, тут все в нормі, а от інших двох груп речовин – забагато, що свідчить про великий ступінь окислення і заболочення. У найбільшій загрозі – невеличкі озера, Чорне Мале та Ретець.

Легко і невимушено про свої складні хімічні дослідження розповідають восьмикласник Богдан Павлюк та десятикласниця Марія Губерук. Богдан синтезував нові сполуки з магнієм та ферумом і виснував гіпотези про їхні властивості. Від захисту роботи отримав неабияке задоволення – і абсолютне друге місце у секції «Хімія». А Марійка пропустила сам захист через хворобу, однак її робота справді варта уваги. Дівчині вдалося добути абсолютно нову речовину. Дослідивши її, Марія прийшла до висновку, що вона може проявляти протипухлинну та інгібіторну властивості, а отже, має перспективу використання у фармакології.

Восьмикласниця Тетяна Глодік, яка серйозно займається географією, з науковим керівником Андрієм Сачковим, вивчала динаміку змін етнічного складу населення у Володимирі-Волинському з ХІХ до початку ХХІ століття, простежувала, як важливі історичні події впливали не лише на етнічне, а й на мовне та релігійнерізноманіття. Працюючи в бібліотеках і вивчаючи офіційну статистику, дівчина дізналася чимало нового. І вже запланувала собі теми наукових досліджень на наступні два роки.

Юний фізик-експериментатор Олексій Головенко разом з наставницею Оленою Войтович сконструювали модель наплавної гідроелектростанції на річці Луга поблизу ліцею. Учень каже, що такі наплавні ГЕС можуть давати досить потужну електроенергію навіть при малих габаритах. Визначенням оптимальної конструкції та її розмірів, які забезпечать найефективнішу роботу, вони й займалися у своєму дослідженні. «Наша наплавна ГЕС має колесо радіусом 0,38 м. Якщо його збільшити втричі, така електростанція може повноцінно давати струм для будинку. Це відкриває дуже цікаву перспективу для власників садиб поблизу річки», – зауважує Олексій.

Друге місце у секції «Фольклористика» принесла десятикласниці Ірині Мацюк (керівник – Наталія Кліщук) робота, у якій вона досліджувала і порівнювала тексти «корони», яку читають на весіллях у селах Побужжя. «Обряд читання «корони» притаманний якраз нашому регіону, – каже Ірина. –Ми знайшли «інформаторів» у кожному селі, вони записали для нас ці тексти. Дуже цікаво досліджувати відмінності, які бувають навіть між «коронами» із двох сусідніх сіл».

Робота Вікторії Хомюк (керівник Ольга Тлучкевич), яка посіла третє місце у секції «Екологія», стосувалася рівня антропогенного навантаження чотирьох озер Шацького національного природного парку. «Визначали вміст важких металів, йонівкупруму та мангану, проводили спектрофотометричний аналіз, який показав незначне перевищення гранично допустимої концентрації цих йонів. Але це може бути пов’язане з тим, що неподалік йде розробка Хотиславського кар’єру та Ратнівського мідного родовища. Загалом ми визначили, що наразі рівень антропогенного навантаження не є великим, але зростає щороку через збільшення кількості туристів», – каже дівчина.

А результатами наукової роботи Михайла Андрощука цікавилися і вчителі, й учні. Адже він разом з Наталією Дядіо досліджував якісні характеристики молока різних торгових марок – «Lactel», «Селянське», «Ягодинське», «Угринів», «Галичина». «Найперше нас цікавило, в якому молоці є справжні білки. У ході експерименту ми виявили, що всі ці зразки дуже сильно відрізняються від домашнього молока, і вміст білка у всіх був досить низьким. Дещо кращими на фоні інших були зразки «Галичини» і «Селянського», тож обирати можна серед них, – розповідає Михайло. – А сам я п’ю домашнє молоко і всім раджу».

«Навіщо вам наука?» – запитую у школярів. «Це цікаво!», «Допомагає в навчанні», «Подобається відчуття, коли відкриваєш щось нове», «З нею можна знайти вирішення проблем, актуальних для багатьох», – звучать відповіді. А найголовніше – і це розуміють усі науковці-школярі – ці їхні маленькі відкриття допомагають змінювати світ.

Віталіна Макарик.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

7 + двадцять =