Новини

У мандри Польщею із Кубою та Миколою Ярмолюком

Архів
26 переглядів

Наш земляк, радник українського посольства у Польщі Микола Ярмолюк презентував свій новий підручник із польської мови для дев’ятикласників загальноосвітніх шкіл. Уклав його у співавторстві із викладачем кафедри полоністики Львівського університету імені Івана Франка Лесею Біленькою-Свистович і доктором Ягеллонського університету у Кракові Єжи Ковалевським, автором кількох підручників для українців та білорусів. Книга рекомендована Міністерством освіти для вивчення польської, як другої іноземної мови.

Газета «Слово правди» не раз писала про українського дипломата, котрий не пориває зв’язків із малою батьківщиною. Після закінчення четвертої міської школи, Микола Ярмолюк навчався на факультеті слов’янської філології Київського університету імені Тараса Шевченка, зі студентської лави працював як перекладач, 20 років викладав у Львівському університеті, працював в амбасаді України у Македонії. Перекладає книжки, фільми. Практикуючий перекладач-синхроніст, автор багатьох наукових праць. Написання шкільних підручників називає роботою для душі.

Останній доробок, про який розповів у педагогічному коледжі, – не перший проект із Лесею Біленькою-Свистович, у 1998-му вони виграли міжнародний конкурс фонду «Відродження» й Міністерства освіти «Програма трансформації гуманітарної освіти в Україні». У 2013-му видали підручник з польської мови для п’ятого класу загальноосвітніх шкіл, у 2014-му – для шостого, потім для сьомого й восьмого. У всіх цих книгах один спільний головний герой – школяр Куба, який разом зі своїми друзями веде дітей із класу в клас.

У новому підручнику, а це яскрава, кольорова книжка, Куба подорослішав, переїхав із древньої польської столиці Кракова до Варшави, але й надалі допомагає поглиблювати знання польської мови. Автори вирішили дещо змінити сюжет і ускладнити його відповідно до віку школярів, аби тим було цікаво. Разом із Кубою підлітки знайомляться із визначальними моментами польської історії та культури, починаючи від епохи Ренесансу, із класиками польської літератури і мистецтва, зокрема, такими як поети Миколай Рей, Адам Міцкєвич. До речі, Микола Ярмолюк процитував вірш Рея, де той відстоює право поляків на рідну мову, адже на ті часи звичаєвою для тамтешньої літератури була латина. Це так перегукується із нашими проблемами, коли маємо непорозуміння із угорською, грецькою меншинами, наголосив гість. Підручник дає нагоду дев’ятикласникам зіграти кілька ролей у класичних польських драмах, зокрема, Олександра Фредри «Помста» і Станіслава Севостьянського «Веселє».

У підручнику багато карт, які розповідають про адміністративний і політичний поділ Польщі, її географію. Є завдання порівняти адмінподіл та державний устрій, природу України і Польщі. Можливо, за кілька років таке запитання втратить актуальність, зауважив гість, тому звернувся до присутніх на зустрічі вчителів-практиків із проханням подати свої варіанти – адже знають, чим цікавляться діти, то ж при перевиданні можна буде внести доповнення. Розповідає підручник і про дні добросусідства, які багато років поспіль проводяться на кордоні між Польщею й Україною. До теми «Сім’я» пропонують принести фото родини, аби легше запам’ятати спорідненість між близькими людьми.

Торкаючись історії, Микола Ярмолюк поцікавився, чи ще є на приміщенні володимирської музичної школи меморіальна дошка, адже у 1920-ому році, коли наше місто опинилося у центрі більшовицько-польської війни, там був штаб Будьоновської армії, яку під Замостям героїчно розбив Марко Безручко. Дипломат зазначив, що коли говорять про Волинь як про місце кривавої різні, він нагадує опонентам, що жителі села Костюхівка під Маневичами дбайливо доглядають могили легіонерів Пілсудського, які полягли у липні 1915-го і 1916 років, коли тут проходив австрійсько-російський фронт. Про це також є сторінках нового підручника, де пропонуються і тести, щоб перевірити, чи запам’ятався матеріал. Вмістили і цікавинки з інформацією про історичних осіб, події, пояснення мистецьких термінів, які діти вже вивчили на уроках української літератури, історії. Щоб дати учням можливість не розгубитися у польських, відмінних від українських реаліях, подається краєзнавча листівка, яка навчить скористатися людською допомогою, наприклад, розпитати дорогу.

– Ми свідомо поєднали соціолінгвістичні, культурні, історичні проблеми і не забуваючи про глотодидактику, – каже Микола Ярмолюк, – аби не тільки правильно вживати давальний, знахідний чи орудний відмінок, а й навчити дітей правильному діалогу, звертанню, щоб часами не виглядати смішним, недоречно вживши якесь слово. Наші мови і ми самі належимо до одного слов’янського кореня, та близькозначність дуже небезпечна, її треба вміти уникати, щоб не загубитися у цій близькості. Книжка вчить, як правильно висловитися, бо не завжди можна сказати польською так, як говоримо українською і навпаки.

Згодиться підручник не лише школярам, а й тим, хто здаватиме іспит на сертифікат із польської мови або на карту поляка. Адже у минулому навчальному році у Польщі навчалися понад 35 тисяч українських студентів.

На завершення зустрічі гість розповів про особливості своєї професії. Зауважив, що кожен із політиків, мову яких доводилося перекладати, має свою манеру висловлювання:

– Приємно працювати із Леонідом Кучмою, як доктор технічних наук, він говорить дуже конкретно, чітко, стежить за перекладачем. Люблю Кравчука, поважаю польського президента Броніслава Коморовського, це надзвичайно цікава, високоосвічена людина… На жаль, подібним не вирізняються більшість сучасних українських політиків. Часто у них підмет і присудок, у кращому випадку, роз’їжджаються так далеко, що неможливо зрозуміти змісту сказаного. Побудувати грамотну фразу – велике мистецтво, – наголосив Микола Ярмолюк і порадив студентам: коли почнете працювати, намагайтеся навчити дітей думати і правильно будувати фразу, речення – все одно якою мовою – українською, англійською, польською.

Модератор зустрічі, вчителька польської мови гімназії Юлія Голотюк запропонувала гостю організовувати «круглі столи» та консультації для її колег-практиків, на що він радо пристав.

Ірина НАДЮКОВА.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up