Військовослужбовці 100 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ розповіли, як нещодавно відбивали масований штурм росіян. Про це повідомляють на сторінці бригади.
Місяць тому ворог вдався до масованого штурму однієї з позицій третьої стрілецької роти Володимирського батальйону Волинської бригади тероборони. Провівши надпотужну артпідготовку, орки великими силами посунули вперед.
На підмогу бійцям, які перебували на бойовому чергуванні, висунулися два командири відділень – Микола на псевдо «Шарпей» та Юрій на псевдо «Якут» (саме їх ви бачите на фото).
Разом з побратимами вони взялися нищити окупантів. Увесь драматизм ситуації став очевидним згодом – трупи ворогів лежали неподалік наших бійниць, навколишній ліс внаслідок артобстрілу перетворився на рештки лісу, прямі влучання добряче потрощили товстелезні колоди перекриттів. Лишень волинські тероборонівці виявилися міцнішими – і втримали позицію…
“Було відчуття плеча побратима – а це на війні головне, – каже Микола «Шарпей» (його 22-річний син Тарас нині також боронить Україну – у складі 14 омбр), – Дружно взялися до бою, знали що робити – де стояти, куди стріляти”.
“Втримати позицію неабияк допомогла професійна підтримка наших аеророзвідників, наших мінометників, – долучається до розмови Юрій «Якут» (його молодший брат Олександр служить у тій таки 14-q ОМБр), – Також суттєво допомогли підрозділи сусіднього Ковельського батальйону – влучними ударами по ворожій штурмовій групі”.
Відбити навалу орків вдалося таки дорогою ціною – ціною життів двох побратимів. Назавжди в строю нашої бригади солдат Іван Іванович Вознюк на псевдо «Турист» та старший солдат Андрій Богданович Вовк на псевдо «Пуля».
«Шарпей» та «Якут» наполягали, аби в дописі згадали кожного бійця, який брав участь у відбитті того штурму (більшість із них зазнали поранень): Богдан «Богуш», Андрій «Остап», Микола «Веремій», Олег «Дуб», Сергій «Скрипка», Олександр «Лесик», Андрій «Ковель», Іван «Док».
Підрозділи 100-ї бригади ТрО з початку весни виконують бойові завдання на найгарячіших напрямках на сході України. За цей час волинські тероборонівці не здали жодної позиції й не зробили жодного кроку назад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не чекає на перемогу, а здобуває її головний сержант 14-ої бригади
