Вихователька Суходільського дитсадка Вікторія Томчук іще три роки тому навіть не замислювалась над тим, аби займатись творчістю. Проте після народження дітей у молодої матусі відкрилась «креативна чакра» і нині на своїй кухні вона створює унікальні чашки, які декорує фігурками та орнаментами із полімерної глини. 

Віка Томчук народилась у Нововолинську, але ще маленькою дівчинкою  переїхала до бабусі у Суходоли. Каже, що зараз нізащо не проміняла б життя у селі на місто, адже лише тут їй дихається на повну. Єдиний мінус сільської місцевості, на думку Віки, – відсутність «Нової пошти». Адже майстрині, яка щодня щось творить-ліпить із полімерної глини, часто доводиться пересилати свої вироби замовникам.

- реклама -

А почалося все тоді, як вихователька дитсадка народила старшого сина і пішла у декретну відпустку. Раптове захоплення хендмейдом серед молодих мам – явище розповсюджене. Так сталось і у випадку з Вікою. Якось вона побачила в інтернеті світлину іменного оберегу на шпильці і захотіла зробити такий же своїй дитині. Та по-справжньому закохалась Віка, причому із першого погляду, у вироби із полімерної глини, на фото яких так само натрапила в інстаграмі. Декорована чашка квітами з глини настільки її вразила, що одразу ж замовила собі усі необхідні матеріали і почала вчитись створювати власні шедеври, з головою поринувши у захопливий світ полімерної глини.

– Перші мої вироби – це чотири чашки, які декорувала трояндами з глини.  Їх важко назвати ідеальними, тому навіть фотографії з ними згодом видалила зі своєї сторінки в інстаграмі, – з посмішкою пригадує Віка.

З кожною новою роботою зростала  майстерність рукодільниці, тож невдовзі почали з’являтись перші замовлення на чашки, тарілки і ложки, декоровані полімерною глиною. Замовлення робили здебільшого друзі, знайомі та сусіди, але із розвитком інстаграм-сторінки @viki_polimerka ексклюзивні чашки почали роз’їжджатись у різні куточки країни. Своїми знаннями та уміннями Віка залюбки ділиться з усіма охочими – кілька разів проводила майстер-класи для дітей на запрошення хабу «Creative studio» у Володимирі.

– Перш ніж використовувати полімерну глину для ліпки, її треба дуже добре розім’яти. Для цього можна попередньо потримати на батареї і розминати обов’язково теплими руками, адже  така глина досить тверда, через що у мене на початках усі руки були у мозолях. Також потрібно слідкувати за чистотою рук та робочої поверхні, адже зіпсувати виріб може навіть маленька ворсинка, – зазначає майстриня.

Ліпити з полімерної глини значно простіше тим, хто вміє гарно малювати, додає Віка. Тому через те, що до малювання у неї ніколи не було хисту, доводилось використовувати готові шаблони роздрукованих малюнків, або вирізати фігурки, приклавши до малюнку на екрані телефону. Бажання дівчини творити красу було настільки сильним, що зараз навіть важко повірити, що вона не вміє малювати.

Процес виготовлення декорованого посуду досить тривалий у часі, адже займає близько трьох днів. Непосидюча за вдачею Віка сама собі дивується – звідки у неї береться терпіння та сили, аби кілька годин поспіль розминати, ліпити, фарбувати, випікати та шліфувати свої вироби, які часто дуже мініатюрні та містять багато дрібних деталей?!

У роботі Віка зрідка користується спеціальними інструментами та вирубками, хоча визнає, що інколи вони можуть значно спростити життя.   Фарбує вироби з полімерної глини акриловими фарбами або сухою пастеллю. У розігрітій до 130 градусів духовці виліплені деталі запікає пів години, де вони холонуть іще декілька годин. Після цього починається іще один клопіткий процес – шліфування виробу та чашки, на яку будуть клеїтись полаковані глиняні деталі. Після того, як декорування завершене, чашка має просохнути упродовж доби.

Попри те, що декорований полімерною глиною посуд вимагає дбайливого догляду, майстриня рекомендує користуватись ним у побуті і з задоволенням пити улюблені гарячі напої з ексклюзивної чашки, яка не повинна припадати пилом на полиці у шафі. Аби чашка слугувала якомога довше, її не можна ставити у мікрохвильовку та посудомийну машину.

Захоплення Віки полімерною глиною усіляко підтримують її рідні. Доки триває творчий процес, чоловік та мама беруть на себе хатні справи та догляд за непосидючими дітлахами – 4-річним Сашком та 11-місячним Андрійком, яким теж до вподоби мамині вироби. Тож саме від дітей майстрині доводиться ховати дрібні деталі, адже варто трохи недогледіти і маленькі перлинки, які так схожі на цукерки, опиняються у котрогось із хлопчиків у роті. А особливе захоплення у старшого сина викликає те, що мама може зліпити йому фігурку будь-якого улюбленого героя.

Найчастіше у майстрині замовляють чашки до професійних свят, які вона декорує лялечками, котрим надає схожості із майбутнім власником, проте найгарячіша пора настає у новорічно-різдвяний  період. Іще на початку грудня Віка закрила запис на замовлення, адже молода матуся фізично не встигає виконувати великий обсяг робіт. Тому зараз не минає і дня, щоб не ліпила довгокосих дівчаток у теплих шапочках, кумедних сніговичків, ведмедиків, сніжинок та симпатичних бичків, котрі є символом прийдешнього року.

Віка сподівається, що наступного року їй вдасться втілити у життя свій задум із декоруванням полімерною глиною ялинкових кульок, на що зараз не вистачає часу. А ще у наступному році Віка мріє про власний робочий стіл, адже поки що їй доводиться працювати на кухні, що не завжди є зручно.

                                                                                              Тетяна ІЗОТОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

20 + десять =