Знову лихими звістками позначилися березневі дні у двох громадах району. В останню дорогу проводжали захисників із Оваднівської, Нововолинської та Володимирської ТГ. Запам’ятаймо їхні імена!
Богдан Гороцюк (с. Гайки, Оваднівська ТГ)
Мешканцю села Гайки Богдану Гороцюку було 32 роки. Уродженець Турійщини, він тут провів дитинство, закінчив школу у Дулібах. У дорослому віці свідомо обрав процесію військового і став на захист рідної землі.
Контракт зі Збройними силами України Богдан підписав ще в листопаді 2016 року. Проходив службу у формуваннях військ протиповітряної оборони. З початком повномасштабного вторгнення воював на напружених ділянках фронту.
23 березня стало для Богдана фатальним: у бою з окупантами на запорізькому напрямку старший солдат Гороцюк отримав важке поранення. На жаль, лікарі не змогли його врятувати – молодий чоловік помер у лікарні.
У Героя залишилися дружина і двоє дітей.
Роман Калашнюк (м. Володимир)
Не оминула сумна звістка і Володимирську громаду: результат ДНК-експертизи підтвердив загибель жителя міста, старшого солдата Романа Калашнюка, який із квітня минулого року вважався зниклим безвісти.
Воїн служив за контрактом у Збройних силах України і на момент повномасштабного вторгнення російської федерації перебував у зоні ООС. Із січня минулого року брав участь у кровопролитних боях за Бахмут.
Під час вимушеного відходу з бойових позицій 16 квітня минулого року Роман разом з іще двома побратимами евакуйовував пораненого товариша. На жаль, із пекла бою лише одному з їхньої групи вдалося вибратися живим, з рештою бійців, серед яких був і старший солдат Роман Калашнюк, зв’язок обірвався.
Статус зниклого безвісти лишав рідним воїна крихту надії, що побачать його живим. На жаль, дива не сталося: результати ДНК-експертизи виявилися невтішними. І на труну з останками мужнього воїна ліг синьо-жовтий стяг – символ Незалежності, за яку він віддав своє безцінне життя.
Герою було 38 років.
Валентин Король (с. Благодатне, Нововолинська ТГ)
Аж дві громади одягнулися у жалобу від звістки про загибель Валентина Короля. Уродженець Благодатного, він останнім часом мешкав у Червонограді. Тут його добре знали, поважали, любили.
Звідти і пішов чоловіків на війну, аби захищати рідну землю від російських окупантів. Служив у 103-й окремій бригаді територіальної оборони, сформованій на Львівщині. Віддано і відважно боронив країну на найбільш напружених ділянках фронту.
На жаль, не судилося йому діждатися перемоги, день якої наближав з усіх сил. Валентин Король загинув 13 березня на Донеччині. З воїном попрощалися у рідному Благодатному, а місцем його останнього спочинку став цвинтар у Червонограді.
Герою було 38 років. У нього залишилися мама, сестра.
Редакція газети «Слово правди» висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглих захисників. Вічна шана і пам’ять Героям!
