Новини

У «Жіночому колі» підтримки і взаєморозуміння

Архів
26 переглядів

   Воно об’єднує жінок, материнство яких позначене особливими клопотами. Тих, які, віддаючи дитині всі сили, час, недоспані ночі і безумовну любов, частенько забувають, як це – самим бути щасливими, піклуватися про себе. Проект психологічної підтримки матерів, які виховують дітей з інвалідністю «Коло жінок» започаткувала голова ГО «Берег надії» Олена Кандиба. Нещодавно він став переможцем конкурсу проєктів соціальної дії Волинської області від NGO YouthPlatform \ ГО “Молодіжна платформа”  та British Council Ukraine .

   Ідея «Жіночого кола» зародилася ще вторік, розповідає Олена Кандиба. Полягала вона у тому, щоб зібрати володимирських бізнесвумен, аби вони провели мотиваційний захід для мам, які виховують дітей з інвалідністю. «Може, це когось надихнуло би на нову справу, а хтось зміг би й влаштуватися на роботу на неповний день чи дистанційно. Адже таким мамам можливостей працевлаштування з гнучким графіком дуже бракує», – пояснює жінка. Її ідею підхопила керівниця ІРЦ «Жовта парасоля» Олена Токарєва, і жінки провели захід, що став «першою ластівкою». А під час карантинного літа ця ініціатива розвинулася в новий проект.

   «Мамам з дітьми з інвалідністю карантин давався доволі важко, – зазначає Олена Кандиба. –  Адже це означало обмеження у соціалізації, у спілкуванні і для дорослих, і для малих. Дитина з інвалідністю постійно потребує занять зі спеціалістами, а в карантин це не завжди вдавалося організувати. Тож і реабілітація, і розвивальні заняття зазвичай лягали на плечі мам, додаючи ще більше складнощів до і так непростого їхнього повсякдення. Мами, які виховують дітей з інвалідністю, дуже часто залежні від усіх – спеціалістів, домочадців, партнерів. Захотілося зробити щось, що б допомогло їм стати максимально самодостатніми. Щоб кожна жінка почувалася щасливою, незалежно від того, хто поруч із нею. Так зародилася ідея проекту, який дав би нам – бо це стосується і мене також – це відчуття».

   Олена зізнається, що в ідеалі хотіла б побудувати в місті таку систему соціальної підтримки, яка б дозволила жінкам, котрі виховують дітей з інвалідністю, бути максимально самодостатніми. Щоб медичний діагноз, встановлений дитині, не ставив хрест на їхньому професійному зростанні, навчанні. Щоб не доводилося «вибивати» передбачені законодавством пільги й можливості, а навпаки – аби соціальні працівники, умовно кажучи, брали за руку і допомагали пройти всі коли бюрократичних формальностей, влаштувати дитину в садочок і школу на інклюзивне навчання, забезпечити належне надання медичної допомоги та реабілітацію.

   Цю ідею обговорювала з іншими мамами з «Берега надії» і тими, чиї діти відвідують інклюзивно-ресурсний центр. Отримала від них позитивний відгук. Першим етапом проекту став психологічний табір, який провели за підтримки ІРЦ «Жовта парасоля» та ГО «Creative Studio». На зустрічах табору йшлося про різні аспекти психологічної підтримки та особистісного розвитку. Для мам проводили творчі заняття, майстер-класи з візажу, заняття з фізкультури тощо.

   Одинадцятеро мам, які зібралися на табір, і стали основою «Жіночого кола». З літа вони що два тижні зустрічаються разом, проводять арт-терапію, спілкуються, обговорюють актуальні для всіх проблеми, діляться досвідом, або ж навпаки – максимально відволікаються від буденних клопотів. І багато-багато сміються. «У нас дуже приємна і життєрадісна атмосфера, – підкреслює Олена. – Ми гарно проводимо час у своєму колі. Бо потрібно кожній людині – товариство тих, хто її розуміє, з ким їй легко, де вона може відпочити душею».

   Тому й інших володимирських мам закликає не боятися похмурого формулювання «група підтримки матерів, які виховують дітей з інвалідністю», відкритися і приєднатися до товариства, де завжди готові прийняти, підтримати, вислухати. Тим паче, що незабаром стартує новий етап проекту, який отримав перемогу в обласному конкурсі соціальних ініціатив.

   Подати на конкурс вдосконалений проект «Жіночого кола» Олену спонукали позитивні відгуки у соцмережах на дописи про зустрічі їхнього жіночого товариства. Частенько мами з інших міст хвалили і запрошували організувати щось подібне і в них. Тож було ясно, що суспільна потреба у такому форматі соціально-психологічних зустрічей є. Проект Олени з-поміж 86 поданих на перший етап, пройшов у другий. Далі було  інтернет-голосування, яке давало 30 відсотків до загального  конкурсного балу, і в ньому ідея «Жіночого кола» зібрала більше 1300 голосів, ставши переможцем конкурсу.

   Проект психологічної підтримки жінок «Жіноче коло» триватиме п’ять місяців. Грант дасть можливість покрити оплату праці спеціалістів – двох психологів і психотерапевта. Загальна сума його – 41 тисяча, з них сім тисяч – власний внесок «Берега надії». До участі у проекті планують запросити досвідчених фахівців,  зокрема психотерапевта Володимира Стенчишина зі Львова, який працює з сім’ями, які виконують дітей з інвалідністю.

   На зустрічах, які розпочнуться у березні і відбуватимуться кожні два тижні, мами будуть припрацьовувати  такі теми, які є основою психологічного здоров’я – любов до себе, прийняття тощо. Передбачені консультації спеціалістів – міських соцслужб, лікарів, юристів, зустріч з громадськими організаціями Волині, які опікуються дітками з інвалідністю, щоб обмінятися досвідом. До участі у них запрошують всіх охочих мам, чиї дітки живуть з діагнозом інвалідності. Щоб долучитися, можна заповнити онлайн-анкету або й просто написати у приватні повідомлення керівниці ГО «Берег надії» Олені Кандибі чи директорці ІРЦ «Жовта парасоля» Олені Токарєвій.

   «В ідеалі, цим проектом хочемо напрацювати для всіх мам алгоритм виходу зі складної ситуації, побачити, чи вдасться в місті створити таку службу в програмі соціального захисту, збудувати майданчик для комунікації між мамами, владою і нами як громадською організацією, – пояснює Олена Кандиба. – Але найважливіше – створити комфортний простір для спілкування самих мам. Серед тих, які взяли участь у першому етапі, вже є такі, які дружать сім’ями, підтримують одна одну, спільно організовують поїздки, зустрічі. Є кому взяти за руку і спільно розв’язати проблему. Хочеться, щоб таких зв’язків у нас стало більше».

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up