Створення незалежної від Москви церкви вийшло на завершальний етап: 15 грудня Об’єднавчий собор у Києві обрав предстоятеля єдиної автокефальної структури. Її очолив Епіфаній – донині він був митрополитом Переяславським та Білоцерківським. На співслужінні з Варфоломієм, яке відбудеться у Константинополі на початку січня, митрополит Київський отримає з рук Вселенського Патріарха довгоочікувану грамоту щодо автономії. Про шлях української церкви до незалежності та значення Томосу для держави розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Рух до історичного рішення
У жовтні цього року Константинополь скасував дію Синодального листа від 1686 року – документа, який підпорядкував Київську митрополію Московському патріархату. А також зняв анафему російського духівництва з предстоятеля УПЦ Київського Патріархату Філарета та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Макарія. Цими рішеннями Вселенський Патріархат відкрив шлях український церкві до отримання автокефалії.
Загалом за часів своєї незалежності Україна двічі зверталася до Константинополя щодо Томосу, однак лише 2018-го це питання вперше зрушило з місця і вийшло на фінішну пряму. Експерти пояснюють: війна з Росією змусила українську владу активізувати процес, щоб зменшити вплив Москви на значну кількість парафіян.
Цілком очікувано Москва посилено намагалася завадити планам Києва. Однак численні зустрічі російського духівництва із Варфоломієм своєї мети не досягли. Константинополь не похитнула і провокативна заява РПЦ про розрив відносин із Вселенським Патріархатом. У грудні представники УПЦ КП, УПЦ МП та УАПЦ таки обрали предстоятеля під час Об’єднавчого собору у Софійському храмі.Він очолив єдину структуру, яка відтепер офіційно називається Православна церква України.
Автокефальна церква як «стовп української незалежності»
Політичні оглядачі виокремили два важливі наслідки отримання українською церквою незалежності. По-перше, – це набуття релігійної свободи вірянами від Москви: такий крок надає владу українському духівництву діяти поза наказами РПЦ, об’єднавши в одній структурі всіх українських православних. Другий наслідок виходить за церковні межі і стосується політичного значення Томосу– здійснення ще одного кроку від російського імперіалізму.
І справді, як зазначають експерти, Кремль через РПЦ досі мав широку зону впливу на велику частину українського населення – на 2018 рік Московському Патріархату були підконтрольні 12 тисяч приходів, що вдвічі перевищувало кількість приходів КП.
Закордонні дослідники прогнозують, що релігійна свобода прискорить культурне відокремлення України від Росії та спричинить остаточний «крах імперських амбіцій Путіна. «Символічна сила української церкви в Києві буде величезною. Символічна сила київського християнства дасть величезний імпульс українській ідентичності», – вважає професор Університетського коледжу Лондона Ендрю Вілсон.
Своєї радості з приводу обрання митрополита Київського не приховують і самі українці. На площі перед Софійським собором тисячі людей зустріли новину про результати голосування оплесками і вигуками «Слава!». Соцмережі тим часом заполонили вітання, у яких подію назвали «історичним святом» та «епохальним зрушенням».
Тепер на нову структуру чекає формування нових керівних органів протягом найближчих двох місяців. Щодо ієрархів УПЦ МП, які 15 грудня не долучилися до об’єднання, то вони все ще мають можливість зробити це в майбутньому.
Наразі українське духовенство готується доотримання Томосу 6 січня. Цей документ надасть Православній церкві України право самостійно обирати предстоятеля без затвердження у Константинополі та зробить її рівноправною серед інших 14 помісних церков.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
