Росія намагається завдати Україні не лише воєнних втрат, а й економічних збитків. На початку вторгнення тоді ще потужний Чорноморський флот рф повністю заблокував українські порти, а російські ракети летіли по залізничних та автомобільних шляхах в Центрі та на Заході країни. Україна суттєво втратила логістичні можливості, а експорт товарів скоротився на третину. Утім, завдяки успіхам Збройних сил України на морі, в 2023 році запрацював зерновий коридор, відновили роботу порти Великої Одеси. Тож на початок 2024 року ситуація з експортом товарів стабілізувалася, а його рівень сягнув довоєнних показників. Як вдалось налагодити торгівлю під час війни та скільки держава на цьому заробляє зараз — пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.
13 мільйонів тонн товарів на експорт — новий рекорд
У квітні 2024 року Україна побила рекорд експорту товарів. За даними Міністерства економіки, за кордон відправили 13,1 мільйона тонн українських вантажів, що в грошовому еквіваленті склало 3,3 мільярда доларів. “Це абсолютний рекорд за весь час повномасштабної війни. До прикладу, у березні експорт становив 11,8 мільйона тонн, у січні – 12 мільйонів тонн. Що важливо — ця цифра вища, ніж рівень довоєнного лютого 2022 року. Тоді ми експортували 12,8 мільйонів тонн”, — написала на фейсбуці віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
Збільшенню українського експорту протягом другої половини 2023 року та першого кварталу 2024-го найбільше сприяло створення альтернативного морського коридору, за безпеку якого відповідає лише Україна, на заміну зерновому коридору, який працював за згоди росії та за посередництва Туреччини й ООН. Це дозволило вивозити не лише аграрну продукцію, а й увесь спектр невійськових товарів, зокрема, металургійну продукцію. В Мінекономіки зазначають, що новий морський коридор дозволив частково компенсувати втрати в економіці внаслідок блокади польсько-українського кордону. Також важливим фактором стало запровадження механізму страхування суден, які користуються морським коридором, від воєнних ризиків, а також його розширення на всі невоєнні вантажі. Окрім зернового коридору, зростанню обсягів експорту сприяло розширення пропускної здатності на кордоні з Молдовою та Румунією, а також поліпшення залізничного маршруту до українських дунайських портів.
Імпортери української продукції: Китай поступився лідерством Польщі
На відміну від обсягів, структура українського експорту, що зазнала суттєвих змін внаслідок війни, вже навряд чи повернеться до довоєнного вигляду. Найбільше постраждала металургійна галузь, яка до війни була основою експорту. За даними Державної митної служби, у 2021 році перше місце займав експорт чорних металів (13,96 мільярда доларів), друге — зернові культури (12,35 мільярда доларів), а третє – руди, в тому числі залізна, шлаки та зола (7,13 мільярда доларів). В лідерах також були жири та олії (7,05 мільярда доларів), електричні машини та обладнання (3,09 мільярда доларів), насіння і плоди олійних рослин (2,44 мільярда доларів), а також деревина та вироби з деревини (2,01 мільярда доларів). У 2023 році на перше місце в структурі експорту вийшли зернові культури (5,73 мільярда доларів), на друге — жири та олії (3,32 мільярда доларів), а на третє опустились чорні метали (1,62 мільярда доларів). Серед лідерів залишились насіння і плоди олійних рослин (1,25 мільярда доларів), електричні машини та обладнання (1,12 мільярда доларів), руди, шлаки та зола (1,06 мільярда доларів), а також деревина (0,94 мільярда доларів).
Внаслідок війни змінився і рейтинг країн-партнерів України. У 2021 році лідером був Китай, куди Україна експортувала товарів на 8,01 мільярда доларів. При цьому, 85% експорту складали залізна руда, металургійна продукція, кукурудза, ячмінь та соняшникова олія. Друге, третє та четверте місце займали: Польща (5,24 мільярда доларів), Румунія (4,14 мільярда доларів) та Італія (3,47 мільярда доларів), а на п’ятому була Росія (3,43 мільярда доларів). Натомість в 2023 році лідером серед країн-імпортерів української продукції стала Польща (4,69 мільярда доларів), на другому місці = Румунія (3,75 мільярда доларів), на третє місце опустився Китай (2,39 мільярда доларів), а п’ятірку замкнули Туреччина (2,36 мільярда доларів) та Німеччина (2 мільярда доларів). Росія в цьому рейтингу опустилась на останнє місце, оскільки ще в 2022 році Уряд повністю заборонив експорт товарів до країни-агресорки.
