Чи готова область до наступу з боку Білорусі? Як вдалося розпочати новий навчальний рік без критичних проблем? Як допомагають воїнам, які повертаються додому з фронту? На ці та інші запитання відповідав начальник обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко в інтерв’ю журналістам видання «Конкурент».
– Розпочався новий навчальний рік. Розкажіть, будь ласка, як готувалися до нього, які заходи впроваджували й скільки учнів здобуватимуть освіту?
– Цього року в області навчатиметься 135 тисяч учнів, торік – 141 тисяча. 81 відсоток закладів працюватиме очно, у режимі онлайн – два відсотки, а в змішаному форматі – близько 17. Ситуація загалом задовільна. Одразу після закінчення навчального року проаналізували та спільно з управлінням освіти й ДСНС проінспектували освітні заклади, де треба укриття, та ті, у в яких цього, на жаль, зробити не можемо. На багатьох об’єктах провели ремонти. Хоча були й випадки, де просто перенесли укриття в інші будівлі. Проте тут у нас краща ситуація, ніж в інших регіонах.
– Які були у цій сфері проблеми й що робили, аби їх розв’язати?
– Переробити укриття не можна тільки в тих населених пунктах, де є підтоплення. Це Камінь-Каширський та Ковельський райони. Тому вирішили перенести укриття в інші заклади, де або воно вже є, або його можна облаштувати чи дооблаштувати, щоб не порушувати навчальний процес. Забезпечені укриттями 92 відсотки закладів, з яких 63 – мають споруди цивільного захисту. У Луцьку, Нововолинську, Володимирі та Ковелі ситуація дуже добра з укриттями. Складніше у селах, що ближче до кордону: Камінь-Каширський район та майже половина Ковельського. Там багато підтоплень через особливості місцевості.
У тих захисних приміщеннях, де не було вентиляції, каналізації, які не відповідали нормам пожежної безпеки, ми все виправили. В одному з ліцеїв укриття збудували за місяць! Почали 1 листопада, а закінчили 5-6 грудня. Там є і кімната відпочину, і сучасні туалети, і вентиляція, і Wi-Fi. Розраховане воно аж на 600 учнів. Коли є фінансування, то вкладаємося у такі короткі терміни. З потужним забудовником спільними зусиллями ми це зробили. Але труднощі теж виникали. Наприклад, там, де є дерев’яні перекриття, за технічними умовами автоматично не може бути укриття, навіть найпростішого. У таких випадках ми шукаємо об’єкти поруч, де можна обладнати сховок.
З доїздом так само. Є шкільні автобуси, хоч немало їх і забрали на військові потреби. Десь 68 автобусів лишилося, докуповуємо ще. Якщо школа не відповідає умовам, то автобусами возимо дітей в інші міста чи села.
– Харчування – невіддільна річ для школи. Перша леді Олена Зеленська у 2020 році ініціювала реформу шкільного харчування. Чого вже вдалося досягти?
– Так, у нас стартувала така реформа, її запровадили десь у шістьох чи сімох областях. Дякую Олені Зеленській за підтримку. Наша область уже отримала для цього кошти. 15,9 мільйона з них витратять у Дубівському ліцеї; 1,9 мільйона – у ліцеї № 1 м. Ковеля; 47 мільйонів – у обласному з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні; 8,7 мільйона – у Камінь-Каширському ліцеї № 1; 4,8 млн грн – Ківерцівському ліцеї № 4; 5,9 млн грн – Маневицькому ліцеї № 1; 3,5 мільйона – Павлівському, 9,3 мільйона – ліцеї села Льотниче Зимнівської сілради.
Найбільше фінансування отримав обласний ліцей. За ці 47 мільйонів у Ковелі мають збудувати великий харчоблок. Він матиме добротне сучасне устаткування і покриватиме потреби близько 7-10 навчальних закладів. Уже визначена територія та приміщення. Завершити будівництво плануємо до 2027 року.
-Осінньо-зимовий період може бути непростим. Наскільки освітні заклади стали енергонезалежними, і чи готова загалом Волинь до блекауту?
– Це болісна тема. Був у перші дні вересня у Києві, то там дві години світло є, а сім годин – немає. У нас відключають, але з меншими інтервалами, у нас ситуація з цим не найгірша в країні. Усі лікарні забезпечені генераторами. Так само і навчальні заклади, і котельні, і каналізаційно-насосні станції. Потужностей вистачить на два-три дні, якщо електроенергії взагалі не буде. Лікарні можуть працювати без електрики до 6-7 днів.
– Чи повернуться пункти незламності?
-Збільшили їх кількість до 361. Вони розміщуються у різних закладах. Там є доступ до водопостачання, інтернету та зарядних станцій, стоять потужні генератори та EcoFlow. В області встановлені три когенераційні установки. До кінця року плануємо ввести в експлуатацію таке обладнання ще в одному місті.
У рятувальників стоять палатки, розраховані на 100-150 людей, де працює спеціальний пристрій, який за декілька хвилин опалює цей простір, тому під час холодів буде тепло. У Луцьку, наприклад, можу похвалити пункт незламності на Дубнівській. Його облаштували у підвалі храмової споруди. І меблі є, і вбиральні, і навіть кухня та класи для навчання.
– Ви аналізували роботу пунктів у попередні роки? Були типові проблеми, які уже вдалось розв’язати?
-Аналізували ситуацію, порівнюючи з минулим роком: скільки людей приходили, скільки користувалися пристроями. Окрім того, на кожному пункті стоять камери для максимальної безпечності. Зараз 127 пунктів вже розгорнуті й ще 234 – у режимі повної готовності. За потреби запрацюють за дві години. Розгортати їх плануємо з першого жовтня, але зважатимемо на погодні умови.
Якщо є інформація, що пункт незламності зачинений або трапляються якісь інші невідповідності в роботі, варто звертатися до військової адміністрації, ми одразу зреагуємо.
-26 серпня обласний центр та інші міста Волині були під атакою ворога. Як тоді допомагали постраждалим й що буде з їхніми помешканнями?
-На початку вересня ми із заступниками зустрічали американських партнерів та волонтерів. Вони виявили бажання допомогти й повністю замінити пошкодженні вікна. Коли був приліт ворожої авіації, то одразу відселили людей у безпечне місце. Але в одному з районів міста, на жаль, загинув чоловік.
Триває експертиза будинку на одному з проспектів, де пошкоджено три поверхи, щодо того, чи можна взагалі їх відновлювати. Якщо ж висновок буде позитивний, будемо робити ремонт. Зараз люди живуть у тому місці, яке надала мерія, або у рідних чи близьких.
-У соцмережах шириться інформація, що Білорусь знову стягує війська до наших кордонів. Як оцінюєте безпекову ситуацію там?
– На території області від початку повномасштабного вторгнення облаштовуємо державні рубежі. Оборонні споруди там найкращі в Україні. Є протитанкові рови, загороджувальні паркани та взводні опорні пункти з вогневими позиціями. А на напрямках імовірного руху броньованої техніки окупантів встановлені залізобетонні конструкції та захисні споруди для укриття особового складу. Втім, більш детально про це розповісти не можу.
-Які заходи в області спрямовані на те, щоб допомогти військовим-ветеранам?
– Це дуже важливий напрямок. На жаль, кількість ветеранів буде збільшуватися. Найближчі 20-30 років питання їх реабілітації залишатиметься актуальним. Треба робити усе, щоб такі люди отримали належну медичну і психологічну допомогу. Для цього всього необхідне якісне обладнання. Волинська обласна клінічна лікарня його має і може надавати такі послуги. У нас є сім центрів, які спеціалізуються на реабілітації. Це великий медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської громади, що на проспекті Волі, який працює уже п’ять років. На базі обласної лікарні функціонує інноваційний реабілітаційний центр національної мережі «Recovery», яку заснували Віктор та Олена Пінчуки задля підтримки Сил безпеки й оборони України.
Вважаю, що реабілітаційні центри мають бути в кожному районному центрі та великих містах, куди повертаються наші захисники. Реабілітація – це пріоритетний напрямок, якому приділяє увагу військова адміністрація.
– Як зараз із будівництвом ветеранських хабів?
– На базі Луцького технічного університету створюється Veteran HUB. Загальна площа становитиме орієнтовно 1000 кв. м. Тут планується розмістити медичний центр, зокрема для фізичної та психологічної реабілітації, організувати терапевтичне дозвілля та можливість профорієнтації, спільне дозвілля.
Центр реабілітації на проспекті Волі уже працює п’ять років, там послути надають кваліфіковані спеціалісти та лікарі з великим досвідом. Окрім того, під такі потреби, на мою думку, можна переобладнати санаторії. Не бачу проблем, щоб влаштувати великий реабілітаційний центр у «Лісовій пісні».
У Луцькій громаді у серпні вирішили створити «ХАБ Ветеран». Уже призначили керівника, до Дня захисників та захисниць України він має запрацювати. Володимирська громада ще у квітні відкрила такий хаб. У ньому можна отримати консультації з будь-яких ветеранських питань, психологічну допомогу чи просто поспілкуватись із тими, хто так само пройшов пекло війни.
-Волиняни активно працюють та волонтерять, ОВА теж не стоїть осторонь. Як працюєте у цьому напрямку, чи допомагаєте іншим регіонам?
-Минулого року допомагали трьом населеним пунктам на Херсонщині, де великий обсяг роботи виконано. Зараз наші люди та техніка працюють у Донецькій області. У Харківську область доставляємо OSB плити, вікна та інші будматеріали у великих обсягах.
Постійно тримаю контакт із керівниками прифронтових регіонів. Намагаємося максимально допомагати відповідно до їхніх запитів. Перемога залежить він кожного з нас. І тут, в тилу, маємо працювати ще більше, допомагати ще більше. Люди подекуди дещо втомилися підтримувати військо, але треба розуміти, як втомилися наші захисники.
Намагаємося максимально задовольняти запити військових частин. За кошти обласного та місцевих бюджетів закупляємо квадрокоптери, комплекси та засоби радіоелектронного захисту, портативні та автомобільні радіостанції, батареї із зарядними пристроями та інше обладнання. Багато допомоги надає і волинський бізнес, благодійні фонди та організації, міжнародні партнери.
З першого дня війни приймаємо мешканців постраждалих регіонів. Спільно із територіальними громадами намагаємося забезпечити комфортні умови для проживання, навчання, працевлаштування на Волині.
-При ОДА створили робочу групу «Прозорість та підзвітність», щоб відстежувати закупівлі в громадах та запобігати неефективному використанню коштів органами місцевого самоврядування. Які результати?
-Ця група створена у жовтні 2023 року. Цього року провели 11 засідань. У нас добра співпраця з правоохоронцями, зокрема СБУ, органами прокуратури та Бюро економічної безпеки. Тільки за перше півріччя на потреби війська витратили майже мільярд гривень.
Заслуховуємо мерів міст, керівників районних військових адміністрацій, бо є випадки закупівель, які не мали стосунку ні до війська, ні до життя громади. Виявляли різні випадки невідповідності, інформацію скеровували до правоохоронних органів. На такі речі здебільшого реагує БЕБ.
Зараз активно співпрацюємо з громадами, у яких є фінансова можливість допомагати. Ці кошти спрямовуємо Силам оборони. Найбільше зараз у цьому напрямку сприяння громад Володимира, Ковеля, Луцька, Підгайцівської та Боратинської.
