Серед тих, хто, вбравши військову форму, став на захист України у боротьбі з російським агресором, є представники різних професій. Зокрема, вчителі, які власним прикладом показали вихованцям, як це – не лишатися осторонь, не бути байдужим, а сміливо й рішуче йти на війну з ворогом. Нині у лавах ЗСУ захищають Україну троє освітян та одна освітянка із Володимирської міської громади.
З вишивальниці у воїни
Педагогиню з ліцею № 2 Ганну Голюк добре знають у місті: хтось – як талановиту вишивальницю із творчого тандему «Вишиванки княжого граду», хтось як креативну вчительку, яка відкриває учням красу образотворчого мистецтва, глибину етики та естетики. Нині ж Ганна змінила вчительську ручку на зброю і разом із чоловіком Олександром захищає Україну.
Обидві доньки подружжя, 18-річна Юля і 8-річна Даринка, вже звикли до того, що мама й тато служать у лавах війська, наближають нашу Перемогу над жорстоким ворогом – російськими загарбниками. Дівчатка точно знають, що навіть на фронті їхня талановита мама не зрадить собі і зробить все для того, аби світ навкруги став мирним, яскравим і наповненим барвами витворів її рук.
Ганна каже, що серед тих, за ким найбільше сумує, – не лише рідні, а й учні. Але й тут вона знайшла застосування своїм педагогічним навичкам: займається із юними вихованцями недільної школи, що діє при греко-католицькому храмі в одному з прифронтових сіл Луганщини, де завдання за призначенням виконує окрема механізована бригада імені князя Романа Великого. Утім, одну свою пристрасть – вишивання, жінка залишила вдома, тому що в районі виконання бойових дій це захоплення не на часі. Нові красиві вишиванки вона обов’язково створить після перемоги!
Бореться з нападниками вчитель фізкультури
Колега Ганни з ліцею № 2 Олександр Парньовий – вчитель фізкультури. Свої професійні знання та досвід від роками спрямовував на фізичний розвиток школярів. Дбав не лише про те, щоб його учні були загартованими, міцними, здоровими й сильними. Він також виховував у них патріотизм, відчуття справедливості й гідності, готовності давати відсіч нападникам і захищати своє.
І коли у Україну прийшла повномасштабна війна, Олександр з власної ініціативи став до лав Збройних сил України на захист батьківщини. У цього педагога слова ніколи не розходяться зі справами, бо девіз його життя – вчити школярів на особистому прикладі. Тож тепер його учням є ким захоплюватися і надихатися.
Олександр Парньовий захищає рубежі нашої держави, аби вберегти і звільнити Україну від російських окупантів. Щоб до його учнів, у його рідну школу ніколи не прийшов «рускій мір».
Педагог-офіцер повернувся до війська
Недарма викладати предмет «Захист України» у ліцеї № 1 став два роки тому Сергій Тимошик – за його плечами великий військовий досвід. У свій час, до строкової служби, він встиг попрацювати на заводі. А після неї вступив до Харківського гвардійського вищого танкового училища, у якому став командиром танкового взводу, а згодом і танкової роти.
У 1999 році Сергій Тимошик – уже заступник командира батальйону з озброєння в/ч А-1853, а також офіцер організаційно-планового відділу, організаційно-планової групи бронетанкової служби Західного оперативного командування. У 2001 році призначений заступником начальника тилового та технічного забезпечення, а у 2003 році став начальником курсу підготовки фахівців геодезії, музичного мистецтва та фізичного виховання Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Із 2005 року Сергій Тимошик працював викладачем кафедри експлуатації і ремонту автомобільної військової техніки, згодом – викладачем кафедр тактики та вогневої підготовки факультету бойового застосування військ.
Із 2020 року – викладач предмету «Захист України» ліцею № 1. На своїх уроках учитель готує молодь захищати життя і зберігати здоров’я, дбати про власну безпеку під час надзвичайних ситуацій як мирного, так і воєнного часу. Готує юнаків до служби у ЗСУ і виконання військового обов’язку, виховує не лише інтерес до військової справи, а й готовність встати на захист батьківщини.
Для своїх учнів він зараз втілює все те, чого навчав роками: мобілізований до лав ЗСУ, Сергій Тимошик воює на передових рубежах, захищаючи Україну від ворога.
«Захист України» на власному прикладі
Як захищати рідну землю, власним прикладом показує і вчитель ліцею № 5 імені Анатолія Кореневського Ярослав Шкрамко. Учитель фізичної культури та «Захисту України» став воїном, який тримає над нами мирне небо. Скромний, навіть трохи сором’язливий, але дуже відповідальний, надійний та мужній у повному розумінні цього слова. Про таких, як Ярослав Шкрамко, кажуть: людина на своєму місці.
Ще в 2014 році, коли тільки почалися бойові дії на сході країни, Ярослав Ярославович був серед тих, хто першим пішов боронити нашу землю від ворога. З величезним нетерпінням тоді чекали на повернення героя учні його класу (бо був класним керівником) та колеги. Повернувшись до роботи, Ярослав Ярославович жодного разу не нарікав на труднощі, які йому довелося пережити на війні, бо вважав, що він просто виконував те, що повинен. А незабаром учитель-герой підтвердив свій професіоналізм, коли взяв участь у конкурсі «Учитель року» та посів друге місце в обласному етапі в номінації «Захист Вітчизни». Так не словом, а ділом став прикладом для усіх наших школярів, особливо старшокласників, які мали можливість отримувати знання та навички від учителя, який захищав рідну землю та був учасником бойових дій.
А вже нині, під час повномасштабної війни, Ярослав Ярославович знову опинився на передовій. А як інакше? Учитель-воїн, учитель-герой, якому його учні та колеги безмежно вдячні і завдяки якому абсолютно впевнені у нашій перемозі.
