Весільний обряд «Читання корони», що побутує на території Волині, внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Такий наказ 20 травня оприлюднило Міністерство культури та інформаційної політики.
Як розповіла в коментарі «Суспільному» керівниця обласного науково-методичного центру культури Любов Рожнова, весільний обряд «Читання корони» подавали на розгляд комісії два роки тому. «Ми його доопрацювали та описували, і лише тоді Мінкульт затвердив його в переліку нематеріальної культурної спадщини України», – каже Любов Рожнова.
Обряд «Читання корони» побутує на теренах Волинської області у селах Мишів, Іванівка, Соснина, Менчичі, Древині, Лугове, Долинка, селищі Іваничі Іваничівської громади; Жашковичі, Радовичі Павлівської громади; Овадне, Свійчів, Красностав, Верба, Сусваль, Галинівка Оваднівської громади; Зимне, Шистів, Горичів, Володимирівка, Когильне, Фалемичі, Поничів, Льотниче, Острівок, Бубнів, Маркостав, Селець, Чесний Хрест, Хмелівка, Хмелів, Житані, Хворостів, Бобичі, Хобултова, Микуличі, Бегета, Руснів Зимнівської громади; Рогожани, Ізов, Амбуків, Чорників, Лудин, П’ятидні, Хрипаличі, Пархоменкове, Стенжаричі, Зоря, Ворчин, Турівка, Залужжя, Микитичі, Коритниця, Хотячів Устилузької громади; Новосілки, Заріччя, Суходоли Володимирської громади.
Під час цього обряду дружба нареченого читає обрядовий текст, який називається «короною». Після кожного куплету дружба промовляє до музикантів: «Прошу грати», а наречена кланяється. Тексти весільних корон можуть бути різними та часто жартівливими. Після того, як дружба прочитає весільну корону, то має побити на щастя тарілку.
