Новини

Віддали життя за Україну

Архів
108 переглядів

Знову липневі дві затьмарені гіркими звістками з війни. Оплакують своїх найрідніших, друзів, колег, односельчан, які поклали життя у боротьбі на незалежність України, у Володимирській, Зимнівській та Нововолинській громадах.

Едуард Масленніков м. Володимир

Не лише на полі бою гинуть Герої, але й йдуть на Небо від важких недуг у госпіталях.

Уродженець Полтави сержант Едуард Масленніков помер 6 липня у госпіталі від важкої раптової хвороби у віці 48 років. 

Захисник любив Україну, гідно її захищав, свідомо уклавши контракт з військовою частиною, що дислокується у нашому місті. Був вірний присязі та гідно виконував бойове завдання із захисту Батьківщини.

Після Перемоги планував оселитись у Володимирі, де уже встиг придбати будинок для своєї майбутньої сім’ї. Хотів перевезти на Волинь і маму, яка мешкає у Черкасах.

На жаль, цим планам не судилося втілитися у життя. 13 липня померлого захисника відспівали у храмі Віри, Надії, Любові та матері їх СофіїКрім мами, у чоловіка залишились двоє дітей.

Поховали сержанта Едуарда Масленнікова з усіма військовими почестями на Федорівському кладовищі.

Андрій Нехай м. Володимир

Через три місяці після повномасштабного вторгнення росії 28 травня 2022 року до лав ЗСУ був мобілізований Андрій Нехай.

Герой боронив Україну на посаді стрільця-помічника гранатометника. Старший солдат віддано й відважно захищав свою Батьківщину на Харківському напрямку. Та, на жаль, 11 липня загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання.

В останню дорогу  АндріяНехая провели від його рідної домівки. Звідти траурний кортеж вирушив до храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Поховали бійця з усіма військовими почестями на Федорівському кладовищі.

У Героя залишилась дружина та син.

Олександр Власюк с. Суходоли Володимирська ТГ

На щиті полеглим Героєм повернувся у рідні Суходоли 47-річний Олександр Власюк.

Олександр з перших днів повномасштабного вторгнення пішов як доброволець захищати рідну землю від ворога. Він знехтував тим, що має інвалідність, бо хотів одного – Перемоги на підступним ворогом. Наближаючи цю омріяну Перемогу і загинув 12 липня.

Односельчани гідно зустріли земляка живим коридором шани, стоячи на колінах та встеливши дорогу квітами.

Чин похорону відбувся у храмі села Суходоли. Останній спочинок воїн знайшов на кладовищі у своєму рідному селі.

В Олександра залишилась мама та сестра. 

Андрій Соловей Зимнівська ТГ

Важка звістка прилинула 11 липня до Зимнівської громади. В цей день загинув старший солдат Андрій Соловей.

До цієї громади Андрій переїхав з мамою. З рідної домівки їх вигнала росія, розпочавши 24 лютого 2022 року широкомаштабне вторгнення. Оселилися в селі Руснів.

Андрій не зміг стояти осторонь боротьби за волю, а тому пішов захищати нашу країну, яку підступний ворог намагається знищити. Виконуючи свій обов’язок по захисті Батьківщини  Андрій Соловей загинув.

Герой був неодружений, планував залишитись жити в Зимнівській громаді.

Антон Крилов м. Нововолинськ

Чорна, сумна звістка знову прилетіла у шахтарське місто. На Запоріжжі внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув  Захисник Антон Крилов.  

Народився Антон у 1986 році, мешкав у Нововолинську. Мужньо та відважно захищав нашу країну від ворога у лавах ЗСУ. 

У пам’яті рідних та друзів Антон назавжди залишиться добрим, щирим та світлим. В коментарях у фейсбуці чимало його друзів написали, що Герой був приємним у спілкуванні, умів вдало пожартувати.

«Вічна памʼять тобі Антоне, ти назавжди залишишся в моїй памʼяті добрим, щирим, привітним , завжди на позитиві. Завжди памʼятатиму тебе саме таким», – пише Мірочка Цаан.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up