На головну Війна Віддали життя за Україну

Віддали життя за Україну

115

Знову сумні звістки прилетіли до нашої міської і в інші громади району: в останню дорогу провели загиблих земляків, які поклали життя за Україну, жителі Нововолинської, Павлівської та Локачинської громад, а напередодні виходу номера в друк стало відомо про загибель ще одного Героя – з Володимир-Волинської громади. Запам’ятаймо їхні імена.

Сергій Панчишин (м. Нововолинськ)

- реклама -

У шахтарське місто минулого тижня надійшла сумна звістка про загибель жителя Нововолинська Сергія Панчишина. Ворожа куля відібрала його життя під час виконання бойового завдання. Свій останній подих він зробив, захищаючи Україну. Герою було 43 роки.

Сергій народився в Нововолинську. Закінчив другу  школу,  у тоді ще Нововолинському ВПУ  здобув професію кухаря – його  тут всі запам’ятали добрим, уважним, вихованим. Таку науку життя Сергію торували батьки. І він ішов по життю, радіючи йому, створив сім’ю, виховував  з дружиною  сина, дочок. На десятий день війни добровольцем пішов  на фронт захищати державу, сім’ю, батьків. Загинув у бою під Бахмутом.

Відспівали Героя священники ПЦУ у Свято-Духівському соборі. Сотні нововолинців на колінах проводжали Героя, подумки дякуючи за мужність.

Володимир Органістий (м. Нововолинськ)

А вже на початку цього тижня Нововолинськ приголомшила ще одна страшна новина: у боротьбі з російським окупантом 18 травня загинув нововолинець Володимир Органістий. Було йому 45 років.

Як розповідають знайомі, Володимир рано зазнав сирітства: померла мати, а за нею і батько. Хлопець виховувався під опікою найстаршого брата. Виріс добрим і справедливим. Сам подарував батьківське тепло трьом дітям. Тепер вони оплакують свого батька.

Героя провели в останню дорогу вчора в Нововолинську.

Тарас Піварчук (Павлівка)

Віруючий чоловік, хороший сусід, порядний сім’янин – про Тараса Піварчука у рідній Павлівці запам’ятають тільки найкраще. Бо за свої неповні 39 років він зробив чимало добрих справ і понад усе мріяв, щоб на нашу землю прийшов мир і щоб не гинули в кривавій війні українці.

Тарас Піварчук був дияконом церкви «Благодать». Очолював громадську організацію “Варта порядку Павлівщини”.  У війську пройшов найгарячіші точки – від Бучі та Ірпеня до Маріуполя. Загинув, захищаючи рідну землю. У героя залишилися мама, дружина і четверо дітей: три сини та донька.

Валерій Дяков (Павлівська ТГ)

58-річний Валерій Дяков –  уродженець села Топилище Павлівської громади, випускник тутешньої школи. Вже більше 30 років чоловік з родиною мешкав і працював у Луцьку. У Героя залишилися дружина, дві доньки та п’ятеро онуків.

Світлий, добрий чоловік – таким назавжди залишиться Валерій Дяков у серцях односельчан, колег, побратимів, рідних.

Сьогодні Героя провели в останню дорогу у рідному селі Топилище.

Сергій Демидов (Затурці, Локачинська ТГ)

На сторінках у соцмережах 27-річного Сергія Демидова – чимало світлин у військовій формі. Із них можна відчитати історію привітного, добродушного, веселого хлопця, який з початку війни пішов воювати за Україну і з гарячим серцем та глибокою відповідальністю ніс високе звання захисника. Служив у волинській механізованій бригаді.

Рідні, близькі і знайомі Сергія молилися про його захист, а потім розпачливо шукали будь-яку звісточку про нього, коли зв’язок із ним обірвався десь неподалік Бахмута. Відчайдушно сподівалися, що відшукають у якомусь госпіталі – нехай пораненого, але живого. Проте, на жаль, не судилося. Минулого четверга офіційно стало відомо про загибель Героя. Його провели в останню дорогу у рідних Затурцях.

Валерій Мартинюк (с. Ласків, Володимир-Волинська МТГ)

Молодому воїну Валерію Мартинюку із Ласкова було лише 23 роки. Здавалося б – тільки радіти життю, створювати сім’ю, здійснювати мрії. Хлопець служив в одній із бригад ЗСУ за контрактом, після закінчення якого хотів податися в рятувальники, аби рятувати життя. Та всі плани перекреслило повномасштабне вторгнення росії в Україну. З 24 лютого хлопець став пліч-о-пліч з побратимами у запеклу боротьбу з ворогами.

Старший солдат Валерій Мартинюк загинув на третьому місяці війни внаслідок ворожого обстрілу у Запорізькій області. У Героя залишилися батьки.

Редакція газети «Слово правди» висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблих захисників. Вічна пам’ять і шана Героям!

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

1 × один =