Хочу поділитися з читачами певними думками з приводу відвідин міської бібліотеки-філії № 2, що по вул. Луцькій, біля парку на р. Риловиця.
Цей заклад я б назвала храмом книги, і це не перебільшення. Адже кожна книга дбайливо обгорнута прозорою плівкою, ті, що без твердої палітурки, прошиті руками бібліотекарів. Ще й більшість їх виставлена своїми обкладинками безпосередньо до читача. Працює бібліотека з 1986 року, і саме відтоді я є її постійною читачкою і поціновувачкою, адже нині це сучасний інформаційний простір для усіх категорій відвідувачів: від найменших до пенсіонерів.
Почнемо зі входу: чистота, пальми у горщиках у зріст людини, далі – кімната народознавства, де важко відірвати погляд від різноманіття та різнобарвʼя старожитностей, зібраних та укомплектованих довершено, з любов’ю (правда, дещо замало для них місця). Про цей музей писалося на сторінках нашої газети, але хочу підкреслити, що скрізь відчувається дотик творчих рук працівників, я б сказала, їхньої любові та душі. І скрізь – композиції з квітів у вазах-шедеврах.
У головному залі почесне місце відведено книгам. Усі вони виставлені відповідно до розділів: дитяча, юнацька, зарубіжна література, українська класика, сучасні автори, фантастика, детективи, краєзнавча та фахово-галузева або науково-популярна книга, поезія, є і нон фікшен – для саморозвитку, із психології, економіки. Роками користувалась чудовими виданнями сучасних економістів-практиків, викладаючи у школі курс «Основ економічної теорії». До речі, зараз цей предмет вилучений із програми середніх освітніх закладів.
Залишають відвідувачі і свої запити, потреби, які фіксуються і втілюються, за можливості, а всього читачів близько 2,5 тисячі, є багато внутрішньо переселених громадян із окупованих території.
А ось ще один зал, де на стінах картини художників. Тут є також годинник із книг, у назвах яких цифри від 1 до 12, це для малят, багато іграшок, зручних мʼяких сидінь. Вікна розписані вітражами (їх створила власноруч Тетяна Гілевич, на моє переконання, бібліотекарка від Бога). І знову – книги, книги: із серії «Стародавній Володимир», твори волинських авторів, енциклопедії, довідники, словники, а ще періодична преса для жінок, пенсіонерів, військових, дітлахів.
Привертає увагу бойовий прапор 14-ї ОМБр, подарований воїнам цієї частини. Тут же настільні ігри для старшокласників, підлітків, компʼютер, триноутбуки, які подарували закладу волонтери з Данії. Тут можна провести час у дощову чи вітряну незгоду, послухати музику, переглянути фільм, чим і користуються мешканці девʼятиповерхівок.
Щопʼятниці у кімнаті ініціатив традиційно збираються волонтерки, які вже кілька років поспіль вʼяжуть теплі шкарпетки для воїнів, вкладаючи у них своє тепло, додаючи смаколики. Пряжу надсилає Іванка Захарда, старшокласниця ліцею № 5 із Норвегії, де зараз перебуває.
Завідувачка Світлана Музичук домоглася створення тут особливого настрою, атмосфери, довіри, людяності та пізнання. Тетяна Гілевич – душа цього закладу. Бібліотекарки і порадять літературу, і розрадять у скруті, і розвезуть книги немічним пенсіонерам. Щира подяка Тетяні Гілевич, Світлані Музичук, Олені Янович за їхню працю, за любов до книги і читача. Адже в наш важкий час так важливо «лікувати душу», вони якраз цю потребу втілюють у життя.
Олена ГАВРИЛЮК
